Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Ж (173)

1 2 > >>
ЖІНКА
не чоловік, не дівчина, жм. баба, ур. невіста, жона, ж. адамове ребро, зн. спідниця, з. челядина, д. женщина; (молода одружена) молодиця; (моя) дружина, пара, подруга, супутниця , ж. …
ЖІНОЦТВО
жінки, жіночий світ , о. наші сестри, (з уст жінок) наша сестра.
ЖІНОЦЬКИЙ
ЖІНОЧИЙ зап. дамський, жм. бабський, баб'ячий, ок. молодичий; (- риси) тендітний, делікатний, ніжний, витончений, жіночний, жінотний; (належний жінці) жінчин.
ЖІНОЧИЙ
ЖІНОЦЬКИЙ зап. дамський, жм. бабський, баб'ячий, ок. молодичий; (- риси) тендітний, делікатний, ніжний, витончений, жіночний, жінотний; (належний жінці) жінчин.
ЖІНОЧНИЙ
жінотний, жінкуватий, жм. бабуватий; (- риси) див. ЖІНОЧИЙ.
ЖАБО
див. НАШИВКА.
ЖАБУРИННЯ
(зелене) баговиння, водорості, твань; (на гнилій воді) слиз; жабур.
ЖАГА
(бажання пити) спрага, згага, жада; П. палке бажання ; (любовна) жагучість, пристрасть, пор. ХІТЬ; жагота.
ЖАГУЧІСТЬ
див. ЖАГА
ЖАГУЧЕ
пр., (хотіти) пристрасно, гаряче, жм. аж-аж-аж, (кохати — ще) палко; (говорити) полум'яно, вогненно, запально, запальчасто; (слухати) жадібно.
ЖАГУЧИЙ
(голос) пристрасний, палкий, огнистий, запальний,- гарячий, жагливий; (що хоче пити) спраглий, г. жадучий; (- літо) варкий, жаркий; (біль) Р. пекучий, нестерпний.
ЖАДІБНИЙ
пожадливий, захланний, сил. ненаситний, невситимий, ненажерливий, ненатлий, ненатленний, ненажерний; (погляд) неситий, жаждивий, зажерливий; (на їжу) запопадливий до; (грошей) ІД. …
ЖАДАНИЙ
(гість) |по|бажаний, пожаданий; (день) |довго|жданий, сподіваний; (- жінку) ЗВАБЛИВИЙ, знадливий, знадний; зв. любий, дорогий .
ЖАДАННЯ
бажання, прагнення, хотіння, охота, потяг; (чиясь просьба) побажання, пожадання, прохання, воля; (тіла) пристрасть, хіть.
ЖАДАТИ
(чого) бажати, хотіти, мріяти про, ід. у сні бачити що; (добра) зичити; (пояснень) просити, домагатися, вимагати; (любови) згоряти від.
ЖАДЕН
ЖАДНИЙ, див. ЖОДЕН.
ЖАДНИЙ
ЖАДЕН див. ЖОДЕН. ЖАДІБНИЙ, жадучий, жаденний, жажденний, жаждивий; (- землю) спраглий.
ЖАДНЮГА
див. СКНАРА.
ЖАДОБА
жадібність, захланність і всі мож. пох. від ЖАДІБНИЙ, поет. ненасить, ненатля; (грошей) грошолюбство, пожадливість; (чого) ЖАДАННЯ; (знань) потяг до.
ЖАЙВОРОНОК
жайвір, жайворон; (з тіста) булочка.
ЖАКЕТ
ЖАКЕТА (жіноча) жакетка; (чоловіча) куртка, піджак, френч, д. твін, твін чик, (морська) кітель, г. маринарка; жакетик.
ЖАКЕТА
ЖАКЕТ (жіноча) жакетка; (чоловіча) куртка, піджак, френч, д. твін, твін чик, (морська) кітель, г. маринарка; жакетик.
ЖАЛІБНИЙ
(спів) журливий, тужливий, тужний, жалісний, слізний, повен жалю, д. жальний; (голос) слізливий; тлк. ЖАЛІБНИЙ, (марш) жалобний, сов. траурний, (одяг — ще) чорний, (мотив) панахидний; (- …
ЖАЛІСЛИВЕЦЬ
жалібник, як ім. жалісливий, з чутливим серцем.
ЖАЛІСЛИВИЙ
співчутливий, спочутливий; (повен жалю) ЖАЛІСНИЙ.
ЖАЛІСНИЙ
(голос) жалібний, безпорадний, благальний, р. плачний; (спів) сумовитий, журливий, сил. скорботний; (погляд) жалісливий, співчутливий.
ЖАЛІСТЬ
(до кого) жаль, жалощі, співчуття, спочуття, фр. милосердя; (тяжка) Р. скорбота, туга, смуток, печаль.
ЖАЛІТИ
(кого) жалувати, відчувати жалощі до, співчувати кому; (з нст. що) шкодувати, жалкувати, п! УБОЛІВАТИ; (з ч. не) не берегти, не оберігати, не щадити; (на себе) нарікати.
ЖАЛІТИСЯ
зн. скиглити; (на кого) скаржитися, р. кривдитися, кривдуватися; (на долю) нарікати, бідкатися, жалкуватися, плакатися; (на біль) ІД. кволитися.
ЖАЛИТИ
(жалом) колоти, ранити, уражати, отруювати; (- комарів) жигати, кусати, тяти; (словами) шпигати, ДОШКУЛЯТИ, гризти; (серце) пекти, травмувати.
ЖАЛКИЙ
жалливий, жалючий, пекучий, (- кропиву) жижкий; (- слова) дошкульний, різкий, гострий; (плач) Р. жалісний.
ЖАЛКО
ЖАЛЬКО пр., жаль, шкода, фр. прикро; (на серці) сумно, жалісно.
ЖАЛКУВАТИ
шкодувати, жаліти; (за ким) журитися; (на кого) бідкатися, нарікати; (кого) співчувати кому; (з ч. не) не берегти, не щадити, не оберігати.
ЖАЛО
(комара) хоботок; (ножа) лезо, вістря, (голки) гостряк; (гадюче) язик; (іронії) їдкість, ядучість, ущипливість; жальце.
ЖАЛОБА
(за небіжчиком) скорбота, сум, туга; (знак скорботи) чорний одяг
ЖАЛОБНИЙ
(похід) скорботний, сумний, тужливий; (одяг, марш, мотив) ЖАЛІБНИЙ,
ЖАЛОЩІ
туга, скорбота; (до кого) жаль, жалість, співчуття, спочуття; (на що) Р. бідкання, нарікання.
ЖАЛУВАННЯ
жалкування, жаль, співчуття; (кого) турбота про кого; п! ЖАЛОЩІ.
ЖАЛУВАТИ
(кого) жаліти, жалкувати за, співчувати кому; (коня) шкодувати; (виявляти турботу) панькати, дбати за, піклуватися про, мати зглядь до; (з ч. не) не берегти, не щадити; (чим) наділяти, …
ЖАЛЬ
сум, туга, скорбота; (до кого) співчуття, жалісливість, ЖАЛІСТЬ; ПР. СЛ. жалко, шкода; мн. ЖАЛІ, нарікання, бідкання, скарги.
ЖАЛЬКО
ЖАЛКО пр., жаль, шкода, фр. прикро; (на серці) сумно, жалісно.
ЖАЛЮГІДНИЙ
(одяг) злиденний, нужденний, убогий, непривабливий, миршавий; (колосок) мізерний, дуже малий, манюній, (заробіток — ще) незначний; (боягуз) нікчемний, осуду гідний.
ЖАЛЮЗІ
див. ШТОРА.
ЖАНР
(мистецтва) РІЗНОВИД; (митця) стиль, манера, маніра; (- картину) побутова сценка.
ЖАР
(у печі) присок, б. з. грань; (соняшний) пал, палання, Р. спека; (серця) пристрасність, жагучість, запальність; (тіла) гарячка, температура.
ЖАРІТИ
тліти, жевріти, догоряти; (- сонце) палати; (- щоки) червоніти, шаріти|ся|.
ЖАРИСТИЙ
(нагрітий до жару) розжарений, розпечений, що жахтить жаром; (колір) вогненний, ясночервоний, вогненночервоний, яскравочервоний, сліпучий, жаркий.
ЖАРКИЙ
(день) парний, паркий, варкий, шкварний, задушливий, душний, спечний; (- полум'я) пекучий, палючий, гарячий; (край) СОВ. теплий, тропічний; (поцілунок) жагучий; (колір) ясночервоний, …
ЖАРТ
(словесний) ДОТЕП, (брутальний) фарс; ЗЛ. гра слів, пародія, епіграма, шарж|а|; ТЕАТ. комічна п'єска, ВОДЕВІЛЬ; мн. ЖАРТИ, сміхи, смішки, (вчинки) фіглі, витівки, комедіянтство.
ЖАРТ ЖАРТОМ
ест., сміх сміхом, жарти жартами, як не є, що не кажи .
ЖАРТІВЛИВИЙ
(- вдачу) веселий; (вірш) сміховинний; (- оповідання) гумористичний; (настрій) пустотливий, грайливий; жартливий, р. жартівний.
ЖАРТІВНИК
жартун, кумедник, сміхун, сміхотун, дотепник, неґ. скализуб, суч. скалозуб; (у діях) пустун, б.з. чмут; пор. КОМЕДІЯНТ.
ЖАРТОМА
пр., жартом, сміхом, жартуючи, шуткуючи, несерйозно, на жарт, у жарт, на сміх, на смішки, на жарти, зажарт.
ЖАРТУВАТИ
(словесно) шуткувати, сміхотворити, скалозубити, смішки строїти; (вчинками) пустувати, веселитися, бавитися; (з ким) залицятися до кого; (з кого) ГЛУЗУВАТИ, насміхати|ся|; (з лихом) …
ЖАРТУН
див. ЖАРТІВНИК.
ЖАРҐОН
(фахівців) сленг; (злодіїв) арґо; (суміш мов) суржик; пор. ДІЯЛЕКТ.
ЖАСКИЙ
СТРАШНИЙ, МОТОРОШНИЙ, жахливий; д. жасний.
ЖАХ
СТРАХ, Божий страх, ляк, р. острах, с. переляк, несвітський жах; (війни) кошмар, жахіття; мн. жахи ; ПР. СЛ. жахливо, страшно, страх; (!) страшне !.
ЖАХАТИСЯ
кам'яніти від жаху; (кого) лякатися, страхатися, боятися, трястися перед ким; (у сні) кидатися, метатися; док. ЖАХНУТИСЯ, жм. схопитися за голову.
ЖАХЛИВИЙ
(привид) страшний, страхітливий, жахний, жаский; Р. боязкий, боязливий; (- швидкість) страшенний; (- новину) дуже поганий ; (крик) нелюдський, несамовитий, дикий; (на вигляд) потворний.
ЖАХТІТИ
(яскраво) палати; (жаром) пашіти; (вогнем) світитися.
ЖБАН
див. ГЛЕК.
ЖБУРЛЯТИ
рвучко кидати , швиргати, шпурляти; (на хвилях) гойдати, підкидати; док. ЖБУРНУТИ, пожбурити, пошпурити.
ЖБУХАТИ
(- вогонь) вивергатися, викидатися; (- дощ) періщити, сікти, хлюпати, хлюпотати; (- кров) цебеніти.
ЖБУХНУТИ
док., (- води) ринути, линути, хлюпнути, хлюснути, сов. хлинути; (- дощ) сипнути, сипонути, уперіщити, ушкварити, вчистити.
ЖВАВИЙ
(хто) меткий, моторний, прудкий, скорий, швидкий, шпаркий, рухливий, ворухливий, ворушливий, порський, шамкий, повороткий, юрливий, побігущий, активний, о. як дзиґа; (торг) енергійний; …
ЖДАНИЙ
жаданий, бажаний, очікуваний, сподіваний.
ЖДАТИ
(на кого) чекати, очікувати, дожидати кого; ФР. вижидати, вичікувати; (з лихим наміром) чатувати, чигати; п! ЧЕКАТИ, СТРИВАТИ.
ЖЕБОНІТИ
(як маля) бубоніти, белькотіти, белькотати; (тихо) шепотіти, шепотати, шептати, шушукати; (між собою) шептатися, шепотатися, шушукатися; (- струмок) дзюркотіти, дзюркотати.
ЖЕБРАК
старець, прохач, прошак, тор бар, дід, зн. торботряс, кландало, кландига, д. гдира, у фр. лазар, р. старун; П. БІДАР, злидняк.
ЖЕБРАКУВАТИ
старцювати, ЖЕБРАТИ, жебрачити, жебрувати, ід. просити , ходити на жебри, тинятися попідтинню, ходити попід вікна, ходити з торбами .
ЖЕБРАТИ
жебрувати, ЖЕБРАКУВАТИ, обр. простягати руки , заглядати в руки; (випрошувати) циганити, канючити, кландати, р. миркати.
ЖЕБРАЦТВО
(дія) жебрання, жебри, жебракування, жебрування, старцювання; (злиденне життя) злиденність, убогість, злидні; ЗБ. жебраки, старцівство, жеброта, прохацтво, прошацтво.
ЖЕБРАЦЬКИЙ
ЖЕБРАЧИЙ старчачий, старцівський; (убогий) злидарський, злидняцький; (хліб) вижебраний, випрошений; (вигляд) злиденний, убогий, нужденний.
ЖЕБРАЧИЙ
ЖЕБРАЦЬКИЙ старчачий, старцівський; (убогий) злидарський, злидняцький; (хліб) вижебраний, випрошений; (вигляд) злиденний, убогий, нужденний.
ЖЕБРАЧИТИ
див. ЖЕБРАТИ.
ЖЕБРИ
(дія) ЖЕБРАЦТВО; (наслідок дії) милостиня, жебранина.
ЖЕВЖИК
хлюст, ферт, фертик, чепурко, вертихвіст, шелихвіст, мартопляс, вітрогон, сов. фат; (юнак без досвіду) жовторотик, як ім. молодий-зелений; п! ДЖИҐУН.
ЖЕВРІТИ
ЖЕВРІТИСЯ тліти, жаріти, Р. блимати; (- сонце) палати, горіти; (- о чі) блищати, світитися; (- щоки) червоніти, шаріти, шарітися; П. животіти.
ЖЕВРІТИСЯ
ЖЕВРІТИ тліти, жаріти, Р. блимати; (- сонце) палати, горіти; (- о чі) блищати, світитися; (- щоки) червоніти, шаріти, шарітися; П. животіти.
ЖЕВРИВО
полум'я, вогонь, жар, пал, палання; (на обличчі) барва сорому.
ЖЕЗЛО
сов. жезл; (владаря) булава, скіпетр; (поліцая) паличка.
ЖЕНИТИ
одружувати, побирати, оженю вати, обр. уводити в закон, накладати узи Гіменея, вінчати, вести до шлюбу, неґ. окручувати.
ЖЕНИТИСЯ
одружуватися, брати шлюб, братися, вінчатися, йти до шлюбу , у закон вступати, закон брати, зав'язувати собі вік ; (у загсі) розписуватися.
ЖЕНИХ
наречений, (на весіллі) молодий, етн. князь, флк. суджений.
ЖЕНИХАННЯ
|за|лицяння, зальоти, упадання, припадання, фіглі-миглі, флірт.
ЖЕНИХАТИСЯ
(з ким) кокетувати, фліртувати, заводити фіґлі, жартувати, парубкувати, крутити любов, ЗАЛИЦЯТИСЯ до кого, волочитися за, витися коло.
ЖЕРДИНА
ключина, тичка, (для тину)ворина, (висока) щогла; жердка, жердинка, зб. жердя.
ЖЕРЕБ
(тягнути) жеребок; П. доля, талан, щастя, з. льос; З. жеребець.
ЖЕРЕБЕЦЬ
лошак, огир; П. бабій, жінколюб, женолюб; жеребчик, жереб.
ЖЕРТВА
офіра; (непосильна) остання сорочка; (богам) дар, принос, приносини; (на пам'ятник) пожертва, пожертвування; (аварії) потерпілий, (злочину — ще) покривджений; П. самопосвята, самопожертва.
ЖЕРТВУВАТИ
офірувати, ур. класти на вівтар; (що) віддавати в жертву, дарувати, давати на вічне віддання, о. скидати останню сорочку з себе; (чим) поступатися, іти на жертву чого; (собою) ІД. …
ЖЕРТИ
жадібно їсти , о. запихатися, уминати, трощити, тріскати, лопати; (пальне) пожирати, поглинати; (серце) гризти.
ЖЕРУН
ненажера, ненажеря, зажера, пажера, прожра, прожеря, вул. облопа, пелька.
ЖЕСТ
(руки) знак, сигнал, рух; (лицарський) вчинок, акція; мн. ЖЕСТИ, миги, зб. міміка.
ЖЕСТИКУЛЮВАТИ
розмахувати руками, говорити на миґах.
ЖЕТОН
(нагрудний) значок, медаль, (на право одержання) талон.
ЖИВІТ
черево, пузо, брюхо, зн. утроба; ЖМ. шлунок, кишки; З. життя; зн. животина.
ЖИВЕЦЬ
енергія, сила; У ФР. душа; (для щеплення) щепа, прищепа; (у рибалок) принада; Б. З. пульс.
ЖИВИЙ
не мертвий, о. поки голова на плечах, р. живущий; (образ) виразний, яскравий, чіткий; (в русі) жвавий; (зв'язок) органічний, безпосередній; (факт) реальний, життєвий; (слід) свіжий, …

1 2 > >>

© ukrslov.com - 2010