Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Словник синонімів Полюги →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру В (291)

1 2 3 > >>
В'ЇДЛИВИЙ
(який любить дошкуляти словом) ущипливий, колючий, дошкульний.
В'ЯЗЕНЬ
(той, хто арештований) зневажл. тюряжник, (хто сидить в тюрмі) арештант, невільник, у знач. ім. ув'язнений.
В'ЯЗНИЦЯ
(приміщення для в'язнів) тюрма, зневажл. тюряга, заст. кримінал, темна, діал. цюпа.
В'ЯНУТИ
(про щось живе — засихати) прив'ядати, чахнути, нидіти.
ВІДБИВАТИ
(щось від чогось відокремлювати ударами) лупати, надбивати, відколювати; (протидіяти чомусь) відкидати, відтісняти, (залишаючи слід) відтискати, відпечатувати, (позначати годину годинником) …
ВІДБИТОК
(те, що відбилося) відбиття, печатка, (звуковий) відгомін, (у дзеркалі) відображення, віддзеркалення.
ВІДБУВАТИСЯ
(мати місце) здійснюватися, бути, траплятися, проходити, уроч. довершуватися.
ВІДВІДУВАННЯ
(прихід з метою відвідати когось) провідини, відвідини, книжн. візит, (офіційно) заст. візитація.
ВІДВАЖНИЙ
(який не відчуває страху) сміливий, смілий, (з певною стійкістю) мужній, доблесний (особливо в боротьбі) хоробрий, безстрашний.
ВІДВЕРТАТИ
(спрямовувати в інший бік) відхиляти, відволікати.
ВІДВЕРТИЙ
(який проявляється відкрито) неприхований, непотайний.
ВІДГОРТАТИ
(переміщати в інший бік) відсувати, відгрібати.
ВІДГУК
(на чийсь поклик) відклик, (про щось написане) відзив, рецензія.
ВІДДІЛЯТИ
(робити межу) відділювати, відмежовувати, відгороджувати, відокремлювати, роз'єднувати, (частину майна комусь) виділяти.
ВІДДАВАТИ
(давати назад взяте) повертати, вертати, (при пострілі з вогнепальної зброї) відбивати, відштовхувати.
ВІДДАЛЯТИСЯ
(переміщатися на віддаль) посуватися, даленіти.
ВІДЗНАЧАТИ
(з приводу якоїсь події здійснювати певні заходи) проводити, святкувати, вшановувати, розм. справляти.
ВІДЗНАЧАТИСЯ
(мати щось особливе) характеризуватися, виділятися, вирізнятися.
ВІДКЛАДАТИ
(класти кудись що-небудь) залишати, оставляти, відставляти; (здійснення чогось) переносити, відстрочувати, розм. відтягати, відволікати.
ВІДКРИВАТИ
(знімати покриття) розкривати, відслоняти, розм. (повністю) оголювати, (пляшку, банку, пачку) розпечатувати, відкорковувати, (таємницю, істину) виявляти, встановити.
ВІДКРУЧУВАТИ
(повертаючи за різьбою, знімати щось) викручувати, відгвинчувати, вигвинчувати, розкручувати.
ВІДМІННІСТЬ
(те, що відрізняє одне від іншого) відхилення, відміна, (не має подібності) різниця, несхожість.
ВІДМІННИЙ
1. (який не має нічого подібного) різний, неподібний, несхожий, неоднаковий, (у поглядах) розбіжний; 2. (з доброю якістю) якісний, високий, (особливий) добірний, високоякісний.
ВІДМОВЛЯТИСЯ
(перестати дотримуватися попереднього) відступати, відрікатися, зрікатися, розм. відмахуватися, відхрещуватися, (не годитися) відпиратися, відмагатися, розм. відпекуватися.
ВІДНОВЛЮВАТИСЯ
(набувати попереднього вигляду) оживати, поновлюватися, відроджуватися, повертатися.
ВІДНОСИТИ
(теоретично встановлювати спільність одного з іншим) зараховувати що до чогось, пов'язувати, прив'язувати, (штучно) пришивати, прищіпати, книжн. асоціювати// пришивати білими нитками; (з …
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ
(який відбувається окремо) окремий, розрізнений, роздільний, розм. відрубний, книжн. ізольований.
ВІДОКРЕМЛЮВАТИ
(брати частину від цілого) відділяти, відривати, (ударяючи) відламувати, (колупаючи) відколупувати, (переривати зв'язок) від'єднувати, р. відлучати.
ВІДПЛАТА
(відповідь за заподіяне) розрахунок, підсип, помста, розм. порахунок, заст. мста, (за поразку) реванш.
ВІДПОВІДАТИ
(давати відповідь) відказувати, (різко) відрізувати, відрубувати, (жартом) віджартовуватися, (письмово) відписувати, відгукуватися, (за почуття) платити, (бути у відповідності з чимось) …
ВІДПРАВА
(церковна служба) богослужіння, служба.
ВІДПРАВИТИ
(вислати кудись) (поштою) відіслати, адресувати, (насильно) виганяти, запахторити.
ВІДПРАВЛЯТИСЯ
(починати вирушати) рушати, відбувати, (різними способами) відходити, від'їжджати, відпливати.
ВІДПРАВНИК
(хто посилає щось поштою) адресант.
ВІДРІЗАТИ
1. (ріжучи, відокремити) відтяти, втяти, відкраяти, розм. відчикрижити (великий кусок) відшматувати, (позбавляти зв'язку) відгородити, відсікти. 2. (чимсь гострим відокремлювати частину …
ВІДРІЗНЯТИСЯ
(бути неоднаковим) різнитися, розходитися, розбігатися.
ВІДРІЗОК
(невелика частина чогось) відтинок, шматок, інтервал, (звичайно про час) проміжок, (простору) ділянка.
ВІДРАЗА
(неприємне відчуття до когось) підеш. огида, обридливість, р. осоруга.
ВІДРАЗУ
(в цей же час) зразу, зараз, моментально, негайно, прожогом, розм. притьмом, (з самого початку) спочатку, спершу.
ВІДСОТОК
(сота частина числа) процент.
ВІДСТАЛИЙ
(який перебуває на нижчому рівні) малорозвинений, нерозвинений, дурний.
ВІДСТУП
(рух назад) відхід, (зміна домовленості) відмова, відхід.
ВІДСТУПНИК
(той, хто відмовився від чогось) перевертень, (від свого народу) перекинчик, книжн. ренегат, зрадник, (від віри) недовірок, віровідступник.
ВІДТІНОК
(різновид кольору) півтон, перелив, (незначна різниця) нюанс.
ВІДТВОРЮВАТИ
(робити попереднім) відновлювати, поновлювати, (споруду) реконструювати.
ВІДХИЛЕННЯ
(порушення нормального розвитку чогось) ненормальність, неправильність, книжн. аномалія, патологія.
ВІДХОДИТИ
(іти від чогось) відступати, віддалятися, (від гурту) відбиватися.
ВІДЧИНЯТИ
(робити отвір) розчиняти, відкривати, (не багато) прочиняти, (широко) розчахувати.
ВІДЧУТНИЙ
(який сприймається органами чуття) помітний, уловимий.
ВІДЬМА
(про злу жінку, що знається на чарах) чарівниця, чаклунка, баба-яга.
ВІЗ
(з запряжкою коней, волів) підвода, діал. фіра, заст. (чумацький) мажа, (з драбинами) гарба, драбиняк.
ВІЗНИК
(той, хто править кіньми на підводі) кучер, погонич, заст.: хурман, фірман, машталір.
ВІЙСЬКО
(збройні сили) армія, мн. полки, заст.: рать, дружина; (негативно про чужих) орда, полчища.
ВІК
(існування живого організму) життя; мн.: літа, роки, дні, (дуже довгий час) віки, вічність.
ВІЛЬНИЙ
(який не в неволі) свобідний, уроч. вольний, поет.: розкований, розкутий.
ВІРА
(визнання існування Бога) релігія, вірування, віросповідання.
ВІРНИЙ
(який не міняє свої поглядів, почуттів) постійний, незрадливий, відданий, незмінний.
ВІРОГІДНИЙ
(який не викликає сумнівів) імовірний, правдивий, достовірний.
ВІСТКА
(те, що доводять до чийогось відома) звістка, вість, повідомлення, книжн. інформація, (офіційне) донесення.
ВІТАННЯ
(вияв доброзичливих почуттів словами, письмово, жестами) привітання, поклін, (письмово, урочисто) адрес, (з певної нагоди) поздоровлення, віншування, гратуляції, заст. чолобиття.
ВІТАТИСЯ
(віддавати вітання при зустрічі) вітати, здоровкатися, (по-військовому) козиряти.
ВІТЕР
(природній рух повітря) поет, вітровій, (сильний) буревій, борвій, (легкий) легіт, (сухий) суховій, (береговий) бриз.
ВІЧНИЙ
(який буде існувати) довічний, безсмертний, невмирущий.
ВІЯТИ
(рух вітру) повівати, дути, провівати, потягати, (сильний вітер) рвати, шугати.
ВАБИТИ
(заманювати кудись чимсь принадним) надити, манити, (чимсь показовим) приваблювати, зваблювати, принаджувати, тягти, тягнути, притягати, підсил.: поривати, спокушати, (поглядом) …
ВАГІТНА
(про жінку, яка має народити дитину) розм. важка, черевата// при надії, у тяжі, у важному стані.
ВАГА
(прилад для важення) ваги, вагівниця, (з коромислом) терези; (те, що важить) вантаж, тягар.
ВАГАННЯ
(неспроможність рішитися на щось) нерішучість, сумнів, хитання,
ВАГАТИСЯ
(виявляти нерішучість зробити щось) сумніватися, хитатися, роздумувати, м'ятися.
ВАГОМИЙ
(який важливий в даному випадку) змістовний, ваговитий, (підтверджений чимсь) авторитетний, солідний.
ВАДА
(негативна ознака чогось) недолік, хиба, (серця) порок, розм. прогалина, ґанж, книжн. дефект, розм. мінус.
ВАЖИТИ
(мати певну вагу) тягти на стільки, (бути важливим для чогось) значити, означати// мати значення, мати вагу.
ВАЖИТИСЯ
(рішатися на щось) наважуватися, насмілюватися; замірятися, посягати.
ВАЖКИЙ
(який має велику вагу) тяжкий, масивний, нелегкий, (дуже важкий) важкуватий, тяжкуватий, тяжезний, (про людину) огрядний, громіздкий, (сповнений труднощів) трудний, лихий, пекельний, (про …
ВАЖКО
(про щось важке для перенесення — пряме і перен.) тяжко, трудно, тугувато, туго, гірко, несолодко.
ВАЖЛИВИЙ
(який має особливе значення) великий, визначний, значущий, (досить важливий) помітний, серйозний, поважний, (для епохи) історичний, грандіозний.
ВАКАНТНИЙ
(який ніким не зайнятий — про посаду) вільний.
ВАЛИТИ
1. (примушувати впасти) валяти, (догори ногами) перекидати, перевертати, (стіни) розвалювати; 2. (про рух, насуватися кудись масою) сунути, перти, (навально) валувати, насуватися, розм. …
ВАНТАЖ
(щось важке, яке переміщають) вага, поклажа, тягар, розм. груз, (для перенесення руками) ноша, діал:. ладунок, набір.
ВАРИТИ
(робити придатним для споживання за допомогою вогню) приготовляти, готувати, розм. куховарити.
ВАРТІСТЬ
(цінність чогось) ціна, (вагомість чогось) цінність, значущість, значимість, значення.
ВАРТА
(загін часто озброєних людей, призначений для охорони чогось) охорона, сторожа, чати, розм. караул, (прикордонна) застава, (для супроводу) (почесного) ескорт, (часто правопорушників) конвой.
ВАРТО
(про доцільність чогось) варт, доцільно, доречно, гоже// годиться, личить, не завадить, не вадить, не зайво, не шкодить.
ВАРТОВИЙ
(той, хто стоїть на варті) вартівник, чатовий, розм:. караульний, вартівничий.
ВАРТУВАТИ
(стояти на варті) чатувати, розм. караул йти.
ВАТАЖОК
(керівник групи) провідник, проводир, ватаг, р. ватажко, отаман, р. вожак.
ВБІГАТИ
(біжучи, опинитися десь, в чомусь) влітати, забігати.
ВВАЖАТИ
(ким, чим, прирівнювати до когось, чогось) визнавати, признавати, приймати за кого, що, розм. мати за кого, за що, док.: признати, визнати, порахувати, прийняти.
ВДАЛЕЧ
(на далеку відстань) вдалину, вдалечінь, вдаль.
ВДАЛИЙ
(з добрим результатом) добрий, успішний, результативний, (про зауваження) влучний, (художній витвір) майстерний, (вибір) доречний, слушний, відповідний.
ВДАЧА
(про риси, особливості людини) характер, природа, натура, розм. норов.
ВДИВЛЯТИСЯ
(дуже пильно дивитися) придивлятися, витріщатися, пронизувати// проникати очима, втуплювати очі, витримувати очі.
ВДОСВІТА
(перед світанком) рано, раненько, світанком// на світанку, рано-вранці, підсил. рано-ранісінько, на зорі.
ВДУМУВАТИСЯ
(намагатися схопити всю суть чогось) заглиблюватися, поринати.
ВЕЛЕТЕНЬ
(той, що виділяється ростом) велет, богатир, книжн., підсил.: гігант, колос, фолькл. вирвидуб, вернигора.
ВЕЛИКИЙ
(який значного розміру) чималий, немалий, підсил. величезний, велетенський, превеликий, здоровенний, отакенний, книжн. колосальний, гігантський, (значний просторово) просторий, широкий, …
ВЕЛИЧ
(про вияв поваги) величавість, високість, величність, маєстат.
ВЕЛИЧНИЙ
(який захоплює своєю величавістю) величавий, (з масивністю) грандіозний, монументальний, маєстатичний; (за виглядом) урочистий.
ВЕРЕДЛИВИЙ
(який з примхами) примхливий, капризний, комизливий, химерний, перебірливий, (про смак) вибагливий, діал. примхуватий.
ВЕРЕДУВАННЯ
(вчинки вередливої людини) коверзування, капризування, розм:. вереди, комиза.

1 2 3 > >>

© ukrslov.com - 2010