Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Стилістичні терміни →  А Б В Г Ґ Д Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т Ф Х Ч Ш Щ


АНАКОЛУФ

(гр. аnakoluthon — непослідовність) стилістична фігура, в основі якої лежить граматична неузгодженість членів речення, зміщення конструкцій, порушення синтаксичних зв’язків.

В iнших словниках: знайдено 2 збіга


/Орфографічний словник української мови/
АНАКОЛУФ анаколу

/Словник іншомовник слів/
АНАКОЛУФ анаколуф; ч. (гр., непослідовність) синтаксична або логічна непослідовність у мові, відхилення від граматично правильних норм.
Латинська транскрипцiя: [anakoluf]
→ АНАЛОГІЯ (гр. analogia — відповідність) тенденція до збереження відповідності між думкою і виразом.
← АНАКЛАЗА (гр. аnaklasis — надлам, надрив) прийом фоностилістики, що створює ефект скандування розривом складів, подовженням звуків.



© ukrslov.com - 2010