Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  Українсько-російський словник →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на лiтеру Р (2760)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
РІВ
(род. рову) ров; канава
РІВЕНЬ
уровень рівень моря — уровень моря
РІВНІСТЬ
I ровность; гладкость, плавность II равенство знак рівності — мат. знак равенства
РІВНІШАТИ
становиться более ровным [гладким]
РІВНИЙ
I (одинаковый) равный; сущ. м. и ж. разг. ровня (о человеке) рівні вибори — равные выборы за інших рівних умов — при прочих равных условиях II 1) (однообразный) ровный; …
РІВНИНА
равнина
РІВНИННИЙ
равнинный рівнинна місцевість — равнинная местность
РІВНО
I нар.; разг. равно; поровну II нар. ровно; гладко
РІВНОБІЖНІСТЬ
параллельность
РІВНОБІЖНИЙ
параллельный
РІВНОБІЖНО
нар. параллельно
РІВНОВІДДАЛЕНИЙ
равноотстоящий
РІВНОВАГА
равновесие рівновага сил — равновесие сил
РІВНОВАЖНИЙ
равновесный
РІВНОВЕЛИКИЙ
равновеликий
РІВНОДІЙНИЙ
см. рівнодіючий
РІВНОДІЮЧИЙ
= рівнодійний равнодействующий рівнодіюча, рівнодійна сила — физ. равнодействующая сила
РІВНОДЕННИЙ
астр. равноденственный
РІВНОДЕННЯ
равноденствие
РІВНОЗНАЧНІСТЬ
равнозначность; однозначность
РІВНОЗНАЧНИЙ
равнозначный, равнозначимый, книжн. равнозначащий; однозначный, книжн. однозначащий (тождественный); равносильный (вызывающий те же последствия)
РІВНОЗНАЧНО
нар. равнозначно; однозначно
РІВНОКУТНИЙ
мат. равноугольный
РІВНОКУТНИК
равноугольник
РІВНОМІРНІСТЬ
равномерность
РІВНОМІРНИЙ
равномерный
РІВНОМІРНО
нар. равномерно
РІВНОПРАВНІСТЬ
равноправность
РІВНОПРАВНИЙ
равноправный
РІВНОПРАВНО
нар. равноправно
РІВНОЦІННІСТЬ
равноценность
РІВНОЦІННИЙ
равноценный
РІВНЯ
м. и ж. разг. ровня не рівня (кому) — не ровня [чета] (кому)
РІВНЯННЯ
1) сравнение; приравнивание 2) воен. равнение 3) мат. уравнение
РІВНЯТИ
I 1) (кого, що з ким, з чим и до кого, до чого) (сопоставлять) сравнивать, равнять (кого, что с кем, с чем); приравнивать (кого, что к кому, к чему) не рівняй його з собою — не равняй …
РІВНЯТИСЯ
1) разг. равняться (с кем, с чем); приравниваться (к кому, к чему) рівнятися (чому) — (соответствовать по величине) равняться (чему) 2) (при движении оказываться рядом, наравне) …
РІВЧАК
1) ров; ровик (поменьше); канава; перен. борозда 2) спец. ручей
РІГ
1) (род. рога (предмет) и рогу (материал)) рог вироби з рогу — изделия из рога - ріг достатку - вкрутити роги - наставити роги - очі рогом лізли 2) (род. рога) муз. рог 3) …
РІГ ДОСТАТКУ
книжн. рог изобилия
РІД
(род. роду) 1) род; фамилия 2) (о систематике, научной классификации чего-н.) род рід і вид рослини — род и вид растения 3) (разновидность, тип чего-н.) род; порядок рід занять — …
РІДІТИ
= рідшати, = рідішати редеть, становиться более редким
РІДІШАТИ
реже см. рідіти
РІДИНА
жидкость; (текучая смесь) жижа
РІДИННИЙ
жидкостный
РІДКІСНІСТЬ
редкостность, редкость
РІДКІСНИЙ
редкостный, редкий рідкісні метали — редкостные [редкие] металлы
РІДКІСТЬ
1) редкость, разг. редизна; рассеянность; жидкость, текучесть 2) редкость на рідкість — на редкость
РІДКИЙ
1) редкий; негустой; рассеянный (разбросанный); жидкий, текучий (способный течь) рідкі зуби — редкие зубы рідке населення — рассеянное население рідке паливо — жидкое топливо рідкі …
РІДКО
нар. 1) редко; негусто; жидко рідко зварене яйце — яйцо всмятку 2) (нечасто) редко
РІДКОВЖИВАНИЙ
редко употребляемый
РІДКУВАТИЙ
редковатый; жидковатый (способный течь)
РІДНІ
сущ. родные властивий рідніим — свойственный родственникам, родственный
РІДНИЙ
родной; фольк.; разг. родимый (свой) мій рідний, моя рідна — (в обращ.) мой родной, моя родная
РІДНИТИ
роднить
РІДНИТИСЯ
родниться
РІДНО
нар.; разг. по-родственному
РІДНЯ
собир. родня, родственники, разг. родство бути ріднею (з ким) — быть в родстве (с кем), разг. быть сродни (кому)
РІДШАТИ
см. рідіти
РІЖКИ
рожки ріжки канделябра — рожки канделябра автоматні ріжки з патронами — разг. автоматные рожки с патронами
РІЖКОВИЙ
рожковый
РІЖОК
1) уменьш. рожок; (обычно мн. ріжки) рожки ріжки бичка — рожки бычка ріжки равлика — рожки улитки 2) (в прочих значениях) рожок ріжки канделябра — рожки канделябра автоматні ріжки …
РІЗАК
техн. резак
РІЗАЛЬНИЙ
спец. 1) резальный, резочный; резательный, режущий (предназначенный для резки) 2) (употребляющийся при резьбе) резьбовой
РІЗАЛЬНИК
резальщик; резчик
РІЗАЛЬНИЦЬКИЙ
резчицкий
РІЗАЛЬНИЦЯ
резальщица; резчица
РІЗАНИЙ
1) прич. резанный 2) прил. резаный; (сделанный путём резьбы) резной різаний удар — спорт. резаный удар
РІЗАНИНА
резня; разг. поножовщина (о драке с ножами)
РІЗАТИ
1) резать; полосовать техн.; бить (о птице, скоте) ріже в животі [шлунку] — безл. разг. режет в животе [желудке] різати виноград, соняшник — (собирать срезая) резать виноград, …
РІЗАТИСЯ
1) резаться ріжуться зуби — режутся зубы різатися снігом — обл. пробиваться в снегу 2) разг. резаться; разг. дуться (преим. в карты)
РІЗДВО
рел. Рождество Різдво Христове — Рождество Христово
РІЗДВЯНИЙ
рождественский
РІЗЕЦЬ
резец різець скульптора — резец скульптора зуб-різець — зуб-резец
РІЗКІСТЬ
резкость різкість світла — резкость света наговорити різкостей — наговорить резкостей
РІЗКА
1) розга, прут, устар. лоза 2) (корм для скота) обл. сечка
РІЗКИЙ
резкий; пронзительный (о звуке, ветре, холоде) різкий біль — резкая [острая] боль різкий голос — резкий [пронзительный] голос різке слово — резкое слово різкий холод — резкий …
РІЗКО
нар. резко; пронзительно
РІЗНІСТЬ
различность
РІЗНИЙ
разный; несходный (лишённый сходства); различный (разнообразный, всевозможный)
РІЗНИК
скотобоец; реже мясник
РІЗНИТИСЯ
1) различаться, отличаться, разниться 2) (о близких людях: переставать бывать вместе) устар. разлучаться, расставаться
РІЗНИЦЕВИЙ
мат. разностный
РІЗНИЦЯ
I 1) (не одинаковость) разница, различие, отличие, разность; несходство яка різниця? — какая разница? не всё ли равно? 2) мат. разность II бойня, скотобойня
РІЗНО
нар. по-разному, разг. разно; различно; (не вместе) врозь, порознь
РІЗНОБІЙ
разнобой
РІЗНОБІЧНІСТЬ
разносторонность; многосторонность, всесторонность; многогранность
РІЗНОБІЧНИЙ
разносторонний; многосторонний, всесторонний (многообразный); многогранный (об уме, деятельности)
РІЗНОБІЧНО
нар. разносторонне; многосторонне, всесторонне; многогранно
РІЗНОБАРВНІСТЬ
разноцветность; перен. пестрота
РІЗНОБАРВНИЙ
разноцветный; пёстрый; перен. разг. разномастный, разношёрстный
РІЗНОБАРВНО
нар. разноцветно; пёстро, пестро
РІЗНОВИД
= різновидність разновидность
РІЗНОВИДНІСТЬ
см. різновид
РІЗНОГОЛОСИЙ
разноголосый; устар. разногласный; несогласный (о пении, звуках музыки)
РІЗНОГОЛОСНІСТЬ
= різноголосся разногласие, разг. разноголосица
РІЗНОГОЛОСО
нар. разноголосо
РІЗНОГОЛОССЯ
см. різноголосність
РІЗНОЗНАЧНИЙ
разнозначный, разнозначащий
РІЗНОЙМЕННИЙ
разноимённый
РІЗНОКОЛІРНИЙ
разноцветный

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>

© ukrslov.com - 2010