Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру А (1297)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>
АВСТРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТРАКТАТ 1955
підписаний Францією, США, Великою Британією, СРСР і Австрією, котрій повертався повний державний суверенітет у кордонах 1938 і скасовувалося включення до Німеччини.
АВСТРІЯ
федеративна держава у Центр. Європі, у г. Альпах; складається з 9 федеральних земель. Понад 60% території займають Сх. Альпи з найвищим пасмом Високий Тауерн та височинним передгір'ям, яке …
АВСТРІЯ ВЕРХНЯ
федеральна земля у Пн. Австрії; 12 тис. км2, 1,4 млн. мшк.; адміністративний центр Лінц; на пд. Зальцбурзькі Альпи, на пн. Середньодунайська рівнина; гол. центр металургійної, …
АВСТРІЯ НИЖНЯ
федеральна земля у Пн.-Сх. Австрії, у Нижньоавстрійських Альпах і Віденській долині; 19,2 тис. км2, 1,5 млн. мшк.; адміністративний центр Санкт-Пельтен; гол. сільськогосподарський регіон …
АВСТРАЛІЙСЬКА ВЕЛИКА ЗАТОКА
частина Індійського о., біля пд. берегів Австралії; 1,3 млн. км2; гл. до 5670 м; найбільший острів - Кенґуру; порти: Аделаїда, Порт-Пірі.
АВСТРАЛІЙСЬКА ОБЛАСТЬ
зоогеографічна обл.; охоплює Австралію, Нову Ґвінею, Тасманію та ін. острови; домінують сумчасті, зустрічаються рідкісні яйцекладні примітивні ссавці, фауна багата птахами.
АВСТРАЛІЯ
I найменший континент Землі на пд. півкулі; меридіанна протяжність становить 3200 км (з Тасманією 3680 км), широтна - 4000 км; пл. з островами прибл. 7,7 млн. км2; слабо розчленована, …
АВСТРАЛІЯ ЗАХІДНА
найбільший штат Австралії; 2525,5 тис. км2 (1/3 континенту), 1,7 млн. мшк. (в тому числі корінне населення 2,6%); адміністративний центр Перт. Видобуток золота, руд заліза і нікелю, …
АВСТРАЛІЯ ПІВДЕННА
штат Австралії; 984 тис. км2, 1,5 млн. мшк. (в тому числі корінне населення 1,2%); адміністративний центр Аделаїда. 3/4 території - пустелі та напівпустелі; солоні сезонні озера (Ейр, …
АВСТРАЛОЇДИ
корінне населення Австралії (аборигени), Меланезії, Нової Зеландії (маорі), що відзначається характерною формою обличчя і черепа, темною шкірою; належать до чорної раси людини.
АВСТРАЛОПІТЕКИ
найдавніші відомі форми людиноподібних істот доби раннього плейстоцену, рання стадія еволюції людини; поєднують людські (прямоходіння, використання знарядь праці) та примітивні (малий мозок …
АВСТРО-УГОРЩИНА
дуалістична держава 1867-1918, що виникла внаслідок реформ у Австрійській імперії на засаді рівноправності Австрії й Угорщини, поєднаних реальною унією; спільні: монарх (цісар Австрії, …
АВСТРОАЗІАТСЬКІ МОВИ
одна з 2 гол. австричних сімей мов; 8 мовних груп, зокрема мон-кгмер (Камбоджа, В'єтнам, Лаос, Таїланд), в'єт-мионґ (В'єтнам, частково Лаос), палаунґ-ва (В'єтнам, Лаос, Таїланд), кгасі …
АВСТРОМАРКСИЗМ
комплекс поглядів теоретиків австр. соціал-демократії поч. XX ст. (М. Адлер, Р. Гільфердінґ, К. Реннер); характеризувався недогматичним ставленням до робіт К. Маркса, акцентуванням уваги на …
АВСТРОНЕЗІЙСЬКІ МОВИ
одна з 2 гол. сімей австричних мов; 3 мовні групи: 1. мяо-яо (Китай, В'єтнам, Лаос); 2. тайська (Таїланд, М'янма, Лаос, В'єтнам); 3. індонезійсько-океанічна.
АВСТРОСЛАВІЗМ
програма перебудови австр. монархії на федерацію рівноправних народів під скіпетром Габсбурґів; протилежність російському панславізмові.
АВТАРКІЯ
економічна самодостатність.
АВТОІМУНІЗАЦІЯ
лежить в основі імунологічної толерантності; явище розпізнавання власних антигенів організму; порушення а. в патологічних умовах призводить до активізації механізмів автоагресії.
АВТОАГРЕСІЯ
імунологічна відповідь, яка призводить до пошкодження власних тканин організму; спричинена нестачею імунорегуляційних факторів та порушеннями метаболізму тканин; веде до появи …
АВТОБІОГРАФІЯ
літературний жанр, опис власного життя.
АВТОГАМІЯ
в амеб злиття 2 ядер, що утворилися внаслідок редукційного поділу того ж материнського ядра; у тканинах тварин - самозапліднення.
АВТОГЕННІ ҐРУНТИ
ґрунти, утворені без участі зовнішніх матеріалів і чинників (напр., ґрунтових вод); до них належать підзолисті, бурі та чорноземні ґрунти.
АВТОКЕФАЛІЯ
система організації Православної Церкви, що полягає у цілковитій автономії намісних Церков; теп. на світі існує 15 автокефальних Православних Церков на чолі з патріархами чи митрополитами. …
АВТОКЛАВ
герметично закритий апарат для здійснення хіміч. реакцій при підвищених темп. й тиску; застосовується також для стерилізації харчових і фармацевтичних продуктів, медичних інструментів.
АВТОКРАТІЯ
самовладдя, необмежена влада певної особи.
АВТОЛІЗ
самоперетравлювання, розклад відмираючих та відмерлих клітин і тканин під дією власних внутрішньоклітинних ензимів; також патологічний симптом, напр., при виразковій хворобі.
АВТОМАТ
I (пістолет-кулемет) ручна вогнепальна зброя, пристосована для ведення вогню чергами (до 450-1000 пострілів за хвилину на відстань бл. 250 м); калібр 5,6-11,43 мм; патрони подаються із …
АВТОМАТИКА
наукова дисципліна, яка займається основами теорії та конструкції автоматів; основні галузі а.: автоматичне регулювання, керування складними процесами, автоматичне вимірювання, перетворення …
АВТОМАТИЧНИЙ ПІЛОТ
комплекс авіаційних бортових приладів, які дають змогу без участі пілота (або за його мінімальною участю) реалізувати задану програму польоту (курс, висота польоту, швидкість та ін.).
АВТОМОБІЛЬ
механічний транспортний засіб на 3, 4 чи більше колесах, призначений для перевезення людей (легковий а., автобус), вантажів (вантажівка) або спеціального обладнання (спеціальний а., напр., …
АВТОМОБІЛЬНИЙ СПОРТ
вид спорту, до якого належать авторалі (напр., ралі у Монте-Карло), а також перегони (шосейні й трекові, вулицями міста), напр., Формула 1.
АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
Автономна Республіка у складі України; розташована на пд. України, в межах Кримського півостр.; на пн. межує з Херсонською обл., на зх. та пд. омивається Чорним м., на пн. сх. - Азовським …
АВТОПІЛОТ
див. «автоматичний пілот»
АВТОРАДІОГРАФІЯ
метод дослідження, який застосовують в біології та медицині для визначення локалізації радіоактивних елементів і помічених ізотопами зв'язків у клітинах і тканинах та для спостереження за …
АВТОРИТАРИЗМ
антидемократична система правління, при якій владу посідає військо, партія чи політична група, зосереджені навколо лідера; зазвичай є наслідком державного перевороту (ск., в Іспанії …
АВТОРИТЕТ
суспільне визнання, престиж осіб, груп й інституцій, який спирається на ціновані в певному суспільстві вартості; також особи, інституції, які користуються визнанням.
АВТОРСЬКЕ ПРАВО
національне та міжнародне законодавство, яке захищає інтелектуальну власність на твори науки, літератури, мистецтва; а. п. є невідчужуваним та передається у спадок, чинне упродовж усього …
АВТОСТРАДА СОНЦЯ
автомобільна магістраль в Італії міжнародного туристичного значення; сполучає Мілан та Неаполь; довж. 755 км; у продовженні автострада Неаполь - Реджо ді Калабрія, довж. 405 км.
АВТОТОМІЯ
рефлекторне відторгнення тваринами частини тіла (напр., хвоста ящірками), переважно згодом регенерованої; захисна реакція.
АВТОТРОФІЗМ
здатність організмів засвоювати неорганічні сполуки, як-от у зелених рослин - шляхом фотосинтезу, бактерій - хемосинтезу; відсутність а. - гетеротрофізм.
АВТОТРОФНІ ОРГАНІЗМИ
зелені рослини та деякі бактерії, котрі шляхом фотосинтезу чи хемосинтезу перетворюють неорганічні сполуки у органічні речовини власного тіла; перша ланка харчового ланцюга.
АВТОХТОН
представник корінного первісного населення краю, на відміну від пізніше прибулого.
АВҐСБУРЗЬКИЙ РЕЛІГІЙНИЙ МИР 1555
завершив релігійну війну між католиками і протестантами в нім. державі; нав'язав підданим конфесію правителя.
АВҐСБУРҐ
м. у Німеччині (Баварія), у передгір'ї Альп; 265 тис. мшк.; машинобудівна, авіаційна промисловість; унів.; астрономічна обсерваторія, музеї; туристичний центр; перша будівля стилю ренесанс …
АВҐУРИ
у стародавньому Римі колегія жерців, які ворожили на польоті й поведінці птахів (авспіція); спочатку мали високе релігійне й політичне становище, пізніше лише номінально високе звання.
АВҐУСТ
(Augustus, божественний, величний) титул рим. імператорів, уперше наданий Октавіанові (27 до н.е.) ухвалою сенату; титул Авґусти надавали також деяким дружинам імператорів.
АВҐУСТ III
(August III) 1696-1763, з династії Веттинів, саксонський курфюрст (як Фрідріх Авґуст II), пол. король з 1733, син Авґуста II; здобув корону за допомогою рос. і саксонських військ; …
АВҐУСТИН БЛАЖЕННИЙ
Аврелій Авґустин св., 354-430, філософ і теолог; представник зх. патристики; єпископ Гіппони; одним з перших цілісно й послідовно виклав християнську доктрину; прийняв неоплатонізм, …
АВҐУСТИНІЗМ
доктрина св. Авґустина; також філософські й теологічні погляди та напрямки, які до неї належать; надихав багатьох філософів і теологів, в тому числі сучасних (течії а. існують в …
АВҐУСТИНЕУМ
інститут для навчання укр. греко-католицьких священиків, заснований 1816 австр. імператором Францом I у Відні.
АВҐУСТИНИ-ЄРЕМІТИ
(орден братів св. Авґустина) католицький чернечий орден, заснований 1256 внаслідок об'єднання кількох спільнот пустельників, що сповідували заповіді св. Авґустина; з 1303 жебрущий орден; …
АВҐУСТИНЧИЧ
(Augustinchich) Антун, 1900-79, хорватський скульптор, представник монументального реалізму; пам'ятники, погруддя; Пам'ятник полеглим мешканцям Країни біля Баня-Луки, Пам'ятник учасникам …
АГІМСА
етичний принцип індійських релігійних учень (джайнізм, буддизм, індуїзм); вимога не завдавати болю та зла будь-яким іншим живим істотам, не вбивати їх; на практиці - заборона приносити …
АГІОГРАФІЯ
жанр християнської літератури, в якому описується життя святих та аскетів, а також історія написання житій; Сказання про Бориса і Гліба.
АГАВА АМЕРИКАНСЬКА
рослина, ймовірно мексиканського походження, листки довгі, м'ясисті, з колючками по краях; цвіте один раз - наприкінці життя; з волокон виготовляють канати; плантації в басейні Середземного …
АГАДА
повчання, метою якого була відповідна інтерпретація біблійного тексту; мала форму оповідання, байки, афоризму і зазвичай закінчувалася мораллю; Пасхальна а. - розповідь про вихід євреїв з …
АГАМЕМНОН
герой Іліади Гомера, цар Мікен (або Аргосу), брат Менелая; гол. вождь ахейців під Троєю; батько Іфігенії, Електри й Ореста; загинув від рук своєї дружини Клітемнестри та Егіста.
АГАМИ
родина невеличких за розміром ящірок класу лускатих плазунів; райони степів і пустель Євразії та Африки; понад 300 видів.
АГАПІТ ЛІКАР ПРЕПОДОБНИЙ
? - бл. 1095, один з перших ченців Києво-Печерського монастиря, відомий на Русі лікар, який зцілював молитвою.
АГАР
желатинний продукт, отримують із деяких червоних водоростей Індійського та зх. частини Тихого о.; розчинний у воді при темп. бл. 100
АГАСФЕР
(Вічний Жид) герой легенди XIII ст., згідно з якою був приречений на вічне блукання за відмову Христові у спочинку по дорозі на Голгофу.
АГАТ
мінерал, різнокольорова тонкосмугаста відміна халцедону, напівдорогоцінний камінь; використовується для виробництва декоративних предметів; у точній механіці.
АГАТАРХ ІЗ САМОСА
V ст. до н.е., грец. маляр; ініціатор лінійної перспективи, яку першим застосував у театральних декораціях (до п'єс Есхіла); автор втраченого трактату про театральні декорації.
АГВАЗ
м. у Пд.-Зх. Ірані, на р. Карун; 580 тис. мшк.; центр видобутку нафти; нафтопровідний центр; унів.
АГЕНТСТВО ІНФОРМАЦІЙНЕ
установа, де накопичується поточна інформація з різних царин життя (політики, економіки, культури) певної країни та світу; а. і. опрацьовує її та надає для використання пресі, радіо та …
АГЕРАТУМ
трав'яниста рослина родини складноцвітих, походить із Пд. Америки; бл. 30 сортів; в Україні повсюдно вирощують на квітниках однорічний а. мексиканський, низький напівкущ з кулястими …
АГМАДІЙЯ
мусульманське релігійне угруповання, яке виникло в 2-ій полов. XIX ст. в Індії; пропагує основи ісламу, водночас визнає рівноправність ін. релігій; широка місіонерська діяльність у світі.
АГМАДАБАД
м. в Індії (Ґуджарат) на р. Субарматі; 2,9 млн. мшк.; найбільший після Бомбея центр бавовняної промисловості; ремесла, туризм; 2 унів.; музей; історичні мечеті та гробниці XV-XVI ст.
АГНОСТИЦИЗМ
філософська позиція, яка заперечує чи обмежує можливість пізнання дійсності, зокрема, коли йдеться про виникнення причинних зв'язків, закономірності й закони її розвитку.
АГОГІКА
у музичному творі - явища, пов'язані із відхиленням від заданого темпу (його прискорення або сповільнення).
АГОЛ ІЗРАЇЛЬ ЙОСИПОВИЧ
1891-1937, укр. генетик і філософ; член АН УРСР, з 1934 завідувач відділу генетики Інституту зоології та біології; праці з проблем генетики, філософських проблем природознавства; загинув у …
АГОН
у стародавній Греції змагання (спортивні, поетичні, музичні, театральні) під час релігійних свят.
АГОНІЯ
стан хворого, що безпосередньо передує смерті.
АГОРА
у стародавній Греції гол. площа міста; політичний, адміністративний і релігійний, часто також торговельний, центр.
АГРАРИЗМ
суспільна доктрина, яка виникла в Німеччині в 2-ій полов. XIX ст; під її впливом у XX ст. розвинувся відповідний рух; а. проголошував, що основою економіки є землеробство, а основним …
АГРАРНА РЕФОРМА
юридично санкціонована зміна відносин власності на селі; зміна аграрної структури шляхом об'єднання або розподілу земель; своєрідні а. р. були відомі вже в давнину, ск., волочна поміра XVI …
АГРЕГАТНІ СТАНИ РЕЧОВИНИ
макроскопічні форми існування речовини; основні а.с.р.: газоподібний, рідкий, твердий; четвертим станом речовини іноді вважають плазму; в твердих тілах мікроскопічні складові (атоми, …
АГРЕСІЯ
I поведінка, яка має на меті завдання болю, страждань, шкоди; приймає форму фізичних, словесних вчинків; з'являється внаслідок фрустрації на ґрунті збуджених емоцій, гніву, злості (а. …
АГРОКЛІМАТОЛОГІЯ
наука, яка вивчає вплив кліматичних умов на ріст та розвиток сільськогосподарських рослин.
АГРОНОМІЯ
в первісному (історичному) значенні - комплекс знань про сільське господарство, у вужчому - про обробіток землі та вирощування рослин.
АГРОТЕХНІКА
сукупність заходів, які використовуються при обробітку землі та вирощуванні рослин з метою отримання оптимальних врожаїв; група дисциплін в галузі сільськогосподарських наук.
АГРОХІМІЯ
галузь науки, яка займається вивченням родючості ґрунтів, впливу добрив на розвиток рослин та результативності їх внесення.
АГСА
історична країна у Саудівській Аравії, на узбережжі Перської зат.; низинна та пустельна; один із найважливіших у світі районів видобутку нафти; великі нафтові порти (Рас-Таннура, …
АГТІСААРІ
(Ahtisaari) Мартті, нар. 1937, фінський дипломат і політик; член cоціал-демократичної партії Фінляндії; багато разів виконував доручення ООН в Намібії; 1987-91 заступник генерального …
АГУРА МАЗДА
у давньоіранській міфології найвище божество, бог добра, світла, мудрості й правди; веде вічну боротьбу зі злим духом Анґро Майнью.
АДІ
(Ady) Ендре, 1877-1919, угорський поет; пов'язаний з журналом Захід; зосереджував навколо себе угорський літературний авангард; багата засобами вираження лірика з відтінками песимізму та …
АДІАБАТНИЙ ПРОЦЕС
(адіабатний перехід) зміна стану термодинамічної системи при наявності адіабатної ізоляції, тобто такої, що унеможливлює обмін теплом і матерією між системою і оточенням.
АДІАНТУМ
папороті, поширені в тропіках Пд. Америки; листки віялоподібні; деякі види а. вирощують як кімнатні рослини.
АДІДЖЕ
р. в Італії; довж. 410 км; витоки в Альпах; впадає до Венеціанської зат., утворюючи дельту з р. По; гідроелектростанції; гол. м.: Больцано, Тренто, Верона.
АДАБАШ'ЯН ОЛЕКСАНДР АРТЕМОВИЧ
нар. 1945, рос. сценарист, художник, актор; сценарії до фільмів: Незакінчена п'єса для механічного піаніно, П'ять вечорів, Декілька днів з життя І.І. Обломова.
АДАМ І ЄВА
згідно з Біблією перша пара людей, створена Богом і поселена в раю; за те, що піддалися сатані й виявили непослух Богові (зірвали плід з дерева пізнання добра і зла), були вигнані з раю; …
АДАМ БРЕМЕНСЬКИЙ
? - бл. 1081, пн.-нім. хроніст, автор історико-географічної праці Діяння гамбурзьких єпископів (лат. мовою): відомості про завоювання Саксонії Карлом Великим, життя та звичаї народів Данії, …
АДАМ ДЖ., Р.
див. «Едем» Дж. та Р.
АДАМАВА
плоскогір'я в Камеруні та Ніґерії, вис. до 2740 м (Бамбоутос); витоки р. Беню; вічнозелені ліси, на пн. савана.
АДАМАШОК
однотонна (переважно біла) лляна, бавовняна або шовкова тканина із жакардовим візерунком, що відділяється від тла переплетенням; використовують для обрусів, ковдр, меблевої оббивки.
АДАМКУС
(Adamkus, повна форма Адамкявічус) Валдас, нар. 1926, лит. політик; учасник андирад. руху опору, на еміграції в Німеччині та США, від 1992 у Литві, від 1998 Президент.
АДАМС
(Adams) I Семюел, 1722-1803, америк. політик доби америк. революції; засновник таємних товариств Сини свободи; 1773 лідер антибрит. бунту в Бостоні (так зване бостонське чаювання); …
АДАМЦЕВИЧ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
нар. 1904, укр. кобзар; віртуозне виконання укр. народних історичних пісень; автор Запорозького маршу.
АДАНА
м. у Пд. Туреччині, на р. Сейган; міська агломерація 1,4 млн. мшк.; промисловий (бавовняна, машинобудівна, цементна) і торговельний центр аграрного регіону; унів.
АДАПТАЦІЯ
процеси виникнення у межах популяції спадкових пристосувальних ознак при зміні умов середовища.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>

© ukrslov.com - 2010