Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру А (1297)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>
АЛЬБРЕХТ III АХІЛЛ
1414-86, бранденбурзький електор; 1482 здобув Кросненську землю, утримав зверхництво над Зх. Помор'ям.
АЛЬБРЕХТ ВЕДМІДЬ
бл. 1100-70, перший бранденбурзький маркграф; провадив загарбницьку політику щодо зх. слов'ян.
АЛЬБРЕХТ ГОГЕНЦОЛЛЕРН
1490-1568, останній вел. магістр Тевтонського ордену з 1511, перший кн. пруський; 1525 секуляризував орденську державу і склав ленну присягу на вірність Сиґізмундові I Старому (так звана …
АЛЬБУКЕРКЕ
м. у США (штат Нью-Мексико), над р. Ріо-Ґранде, 400 тис. мшк., міська агломерація 615 тис.; гол. місто штату; електронна, швейна промисловість; індіанські ремесла; транспортний вузол; 2 …
АЛЬБУМІНИ
група білків, повсюдно поширених в рослинному і тваринному світі, напр., а. курячого яйця, молока, зародків пшеничних зерен; у медицині застосовують як кровоподібні препарати.
АЛЬВЕНСЛЕБЕНА КОНВЕНЦІЯ 1863
договір між Росією і Прусією, укладений з ініціативи О.Бісмарка (ген. Ґ.Альвенслебеном), що дозволяв рос. військам переходити прусський кордон під час операцій проти польських повстанців.
АЛЬВЕР
(Alver) Бетті (псевдонім Елізабет Лепік), 1906-89, естонська письменниця; філософсько-медитативна лірика.
АЛЬГІНИ
солі альгінової кислоти (одержують із водоростей, переважно з бурих водоростей); водні розчини а. мають липкі властивості; а. використовують для виробництва десертів швидкого приготування, …
АЛЬГАМБРА
укріплений палацовий комплекс XIII-XV ст. у Ґранаді (Іспанія); одна з найзначніших пам'яток араб. архітектури; до складу А. входять подвір'я Левів і Мирт, ренесансний палац іспан. короля …
АЛЬДЕБАРАН
найяскравіша зірка у сузір'ї Тельця.
АЛЬДЕГІДИ
органічні сполуки, молекули яких містять альдегідну групу -СНО; хімічно дуже активні, із сильними відновними властивостями; найважливіші а.: формальдегід (мурашиний а.), оцтовий а., …
АЛЬКАЛЬЯ САМОРА
(Alcala Zamora) Нісето, 1877-1949, іспан. політик; ліберал, після падіння монархії 1931 прем'єр тимчасового уряду; 1931-36 президент республіки; з 1936 у еміграції.
АЛЬКАНТАРА
іспан. лицарський орден, заснований 1156 для боротьби з мусульманськими Альмогадами; 1494 піддана зверхності короля, перетворилася на почесне товариство шляхти.
АЛЬКАСАР
укріплена резиденція репрезентаційного характеру в Іспанії, ґрунтується на традиціях мусульманської архітектури; знамениті а. у Севільї, Сеґовії, Толедо.
АЛЬМА МАТЕР
урочиста назва, яку раніше надавали вищим школам, особливо унів.; вживається й зараз.
АЛЬМАДІ
мис (на півостр. Зеленого Мису) на зх. Африки, найдалі висунута точка континенту 17
АЛЬМАНАХ
I антологія, що містить твори різних письменників, часто публіковані; а. відіграв значну роль у розвитку літератури в Україні, виконуючи функцію журналів у несприятливих для видавничої …
АЛЬМЕРІЯ
м. в Іспанії (Андалузія), на узбережжі Середземного м.; 162 тис. мшк., торговельний та рибальський порт; відомий курорт і туристичний центр.
АЛЬМОГАДИ
мусульманська династія берберського походження, після повалення династії Альморавідів правила 1147-1269 у Марокко і Пн. Африці, 1149-1230 в араб. частині Іберійського півостр.
АЛЬМОДОВАР
(Almodovar) Педро, нар. 1951, іспан. кінорежисер, сценарист і актор; контроверсійні комедії та драми на побутові теми (Високі каблуки, Кіка, Цвіт мого секрету).
АЛЬМОРАВІДИ
мусульманська династія берберського походження, правила 1061-1147 в Марокко і Пн. Африці, 1090-1147 в араб. частині Іберійського півостр.; А. 1062 заснували Марракеш, який став їхньою …
АЛЬОШИН ПАВЛО ФЕДОТОВИЧ
1881-1961, укр. архітектор і педагог; член Академії архітектури УРСР, один із засновників і професор архітектурного та художнього інститутів у Києві; Будинок учителя (1909-13 Педагогічний …
АЛЬПІЙСЬКА РОСЛИННІСТЬ
(високогірна рослинність) класифікаційна сукупність трав'янистих рослин і кущів у високих горах, на полонинах понад верхньою межею лісу й чагарників (напр. гірської сосни); в Україні …
АЛЬПІНІЗМ
спорт; сходження на гірські вершини та льодовики, подолання труднощів районів високогір'я.
АЛЬПІНАРІЙ
кам'янистий сад, природна або штучно створена кам'яниста ділянка для вирощування високогірної рослинності з навчальною і науково-дослідницькою метою (напр., у ботанічному саду).
АЛЬПИ
найвищі гори Європи, простягаються дугою від узбережжя Середземного м. до Дунаю; довж. 1200 км; висота до 4807 м - г. Монблан; поділяються на Зх. та Сх. А. (за ін. поділами виділяються ще …
АЛЬПИ АВСТРАЛІЙСЬКІ
найвища частина Великого Вододільного хребта в Австралії; вис. до 2228 м (г. Косцюшко); 1840 дослідження в А. А. проводив П. Е. Стшелєцький.
АЛЬПИ БЕРНСЬКІ
частина Зх. Альп у Швейцарії, на пн. від долини верхньої Рони; найвищі вершини: Фінстерааргорн (4274 м), Алечгорн (4195 м), Юнґфрау (4158 м), Монх (4099 м), Айґер (3970 м); численні …
АЛЬПИ ПІВДЕННІ
гори у Новій Зеландії, на Пд. острові; вис. до 3764 м (г. Кука); ліси букові; вічні сніги, льодовики.
АЛЬПИ ПЕННІНСЬКІ
частина Зх. Альп в Італії та Швейцарії, на пд. від долини верхньої Рони; понад 20 вершин, вищих 4000 м, найвищі Дюфур (4634 м) та Маттергорн (4478 м); льодовики.
АЛЬПИ РЕТІЙСЬКІ
частина Сх. Альп, на межі Швейцарії, Австрії та Італії; найвища вершина пік Берніні (4049 м); курорт Давос.
АЛЬПИ ЮЛІЙСЬКІ
частина Сх. Альп в Італії та Словенії, на пд. від долини Сави; вис. до 2863 м (Триглав - найвища вершина Словенії); поширений карст; лижний трамплін Планіца.
АЛЬПУГАРА
гірський регіон в Іспанії (Андалузія); після падіння 1492 Ґранади мусульманське населення вело тут партизанську війну з іспанцями до 1570.
АЛЬСТРЕМЕРІЯ
трава з родини лілієвих, походить з Пд. Америки; численні види вирощують з огляду на декоративні квіти (різнобарвні, смугасті або плямисті) зібрані у 7-15-квіткові суцвіття або грона.
АЛЬТ
1. низький жіночий або дитячий голос у діапазоні біля е-е2; 2. співачка або хлопчик із таким голосом; 3. середній голос між сопрано і тенором у хорі; 4. струнний смичковий музичний …
АЛЬТАЇР
найяскравіша зірка у сузір'ї Орла; одна з 3 найяскравіших зірок літнього неба.
АЛЬТАМІРА
печера в Кантабрійських горах Пн. Іспанії; рисунки і багатоколірні малюнки з життя звірів (переважно бізонів) з періоду мадленської культури (пізній палеоліт); одне з найбільших досягнень …
АЛЬТАНІ ІПОЛИТ КАРЛОВИЧ
1846-1919, укр. диригент, педагог; гол. диригент Київської опери, Великого театру (Москва); постановки: Різдвяна ніч, Аїда; дир. Київського музичного училища.
АЛЬТАНКА
1. декоративна надбудова у формі легкого павільйону з колонами або арками, яка увінчує будинок, призначена для оглядання краєвидів; 2. невеликий відкритий колонний павільйон; а. …
АЛЬТДОРФЕР
(Altdorfer) Альбрехт, бл. 1480-1538, нім. маляр, графік і архітектор; гол. представник так званої наддунайської школи; релігійні та алегоричні картини, пейзажі (одні з перших у європ. …
АЛЬТЕНБЕРҐ
(Altenberg) Альфред, 1877-1924, відомий львівський видавець та книготорговець; видавав репродукції творів мистецтва, твори пол. письменників, наукові та науково-популярні праці, гол. …
АЛЬТЕНБЕРҐ МАР'ЯН
1907-43, укр. диригент; диригент Львівського театру опери та балету, симфонічного оркестру Львівської філармонії.
АЛЬТЕРНАРІОЗИ
хвороба рослин, яку викликають гриби роду альтернарія, характеризуються появою на рослинних тканинах темних плям (міцелій та спороносіння гриба), в межах яких тканина поступово відмирає.
АЛЬТЕРНАТИВА
у логіці судження, складене з суджень, з'єднаних сполучником чи, логічна сума; а. істинна, коли щонайменше одне з її складових міркувань є правдивим; у звичайному розумінні - ситуація, яка …
АЛЬТИМЕТР
див. «барометричний висотомір»
АЛЬТИМЕТРIЯ СУПУТНИКОВА
один із методiв супутникової геодезiї, що застосовують для визначення поверхнi геоїди i параметрiв гравiтацiйного поля Землi на просторах морiв i океанiв; використовується також для …
АЛЬТИНҐ
(althing) парламент Ісландії; 930-1264 віче вільних мешканців острова, найвищий орган влади; після 1264 збори з обмеженими повноваженнями; з 1919 парламент Ісландії (каденція 4 роки, теп. …
АЛЬТИПЛАНО
(Altiplano) плоскогір'я у Центр. Андах, у Болівії та Перу, на вис. 3300-3800 м; оз. (Тітікака, Поопо); солончаки; напівпустельна рослинність; найбільші у світі запаси олова.
АЛЬТМАН
(Altman) Роберт, нар. 1925, америк. кінорежисер; автор радикальних соціальних драм (Нешвіл, Три жінки, Баффало Білл та індіанці, Весільний день, Гравець).
АЛЬТМАН НАТАН ІСАЄВИЧ
1889-1970, рос. художник-кубіст; родом з України; пейзажі, портрети, книжкова графіка, скульптура, декоративні рельєфи, сценографія; портрети А. Ахматової (1915), Ш. Міхоелса (1926), …
АЛЬТМАРСЬКЕ ПЕРЕМИР'Я 1629
укладене в Альтмарку (теп. с. Старий Тарґ, Ельблонзьке воєводство) між Швецією та Польщею на 6 років; шведи, зокрема, залишали за собою Лівонію на пн. від Двіни і деякі порти в Пруссії; …
АЛЬТОМОНТЕ
(Altomonte) Мартин, 1657-1745, італ. маляр; з 1684 у Польщі, придворний маляр Яна III Собеського; переважно батальні (Облога Відня), релігійні, міфологічні й біблійні картини, рисунки.
АЛЬТРАНШТЕДТ
місцевість у Німеччині, в Саксонії. У 1706 договір між Авґустом II Сильним та Карлом XII шведським; Авґуст II зрікся пол. престолу на користь Станіслава Лещинського і зобов'язався розірвати …
АЛЬТРУЇЗМ
позиція, яка виражається у безкорисливій турботі про інтереси ін. людей, у вчинках, які не продиктовані власними інтересами; протилежність егоїзмові.
АЛЬФ'ЄРІ
(Alfieri) Вітторіо, 1749-1803, італ. письменник; основоположник класичної італ. трагедії (Марія Стюарт, Саул); автобіографія (Життя Вітторіо Альф'єрі), щоденники.
АЛЬФА ЦЕНТАВРА
система з трьох зірок у сузір'ї Центавра, найближчих до Сонячної системи; віддаль 4,3 св. року.
АЛЬФА-ЧАСТИНКИ
ядра гелію з 2 протонів і 2 нейтронів.
АЛЬФОНС I ЗАВОЙОВНИК
бл. 1110-85, перший король Португалії; з 1128 граф (ленник Кастилії); після перемоги над мусульманами під Оріке 1139 оголосив себе королем (1143 визнаний Кастилією); 1147 здобув Лісабон.
АЛЬФОНС VI МУЖНІЙ
1042-1109, король Леону з 1065 і Кастилії з 1072; 1077 прийняв титул імператора всієї Іспанії; 1085 здобув Толедо, 1086 переможений Альморавідами; один з героїв пісень і легенд епохи …
АЛЬФОНС X МУДРИЙ
1221-84, король Кастилії і Леону з 1252; 1257-75 елекційний король Німеччини; продовжував реконкісту пд. земель Іберійського півостр.; опікун художників і вчених, ініціатор і учасник …
АЛЬФОНС XIII
1886-1941, з династії Бурбонів, король Іспанії 1886-1931; до 1902 регентство матері; 1923 підтримав запровадження диктатури М. Прімо де Рібейрою; після успіху республіканців у муніципальних …
АЛЬХЕСІРАС
м. в Іспанії (Андалузія), на узбережжі Середземного м., біля Ґібралтару; 102 тис. мшк.; вел. торговельний, пасажирський та рибальський порт; нафтопереробний комбінат.
АЛЬЦГАЙМЕРА ХВОРОБА
захворювання, що виникає внаслідок розлитої дегенерації та атрофії мозкової тканини; симптоми: слабоумство, яке нагадує старече, але швидко прогресує; профілактичне лікування відсутнє.
АЛЬЯНТИ
у I і II Світових війнах союзні держави антинім. коаліції.
АЛЬҐІРДАС
див. «Ольґерд»
АЛЮВІЙ
нагромадження скельних уламків (гравію, піску, мулу), що несуть і відкладають ріки.
АЛЮМІНІЙ
Аl, хіміч. елемент з атомним числом 13; сріблясто-білий легкий метал; дуже добрий провідник тепла та електричного струму; на повітрі покривається захисною плівкою окису (пасивація); …
АЛЮМІНУВАННЯ
покриття металевих предметів шаром алюмінію напилюванням або фарбуванням; використовується з метою збільшення жаротривкості.
АЛЮМОСИЛІКАТИ
силікати, в яких частина атомів кремнію заміщена атомами алюмінію; дуже поширені в природі (шпати, слюда); використовують для виготовлення кераміки.
АЛЯСКА
I (Alaska) найбільший штат США, на пн.-зх. околиці Пн. Америки; 1,6 млн. км2, 600 тис. мшк. (45 тис. ескімосів та індіанців); гол. м.: Анкорідж (порт), Фербанкс, Джуна (адміністративний …
АЛЯСКИНСЬКА ТЕЧІЯ
тепла течія у Тихому о., відгалуження Пн.-Тихоокеанської течії. Температура води взимку +2, +7
АМ'ЄН
м. у Франції, на р. Сомма, адміністративний центр департаменту Пікардія; 136 тис. мшк.; текстильна, ґумова промисловість; унів.; туристичний осередок; музей; славетний кафедральний собор …
АМІА
єдиний відомий сьогодні вид кистеперих риб, що були розповсюджені у середині мезозойського періоду; заселяють ріки Пд. Америки; довж. бл. 60 см; здатні дихати атмосферним повітрям; хижаки.
АМІАК
NH3, неорганічна сполука, газ з різким запахом, добре розчиняється у воді; використовують у виробництві азотної кислоти, штучних добрив, скраплений а. - як холодоагент в холодильних …
АМІАЧНА СЕЛІТРА
мінеральне азотне добриво, нітрат амонію з домішкою кальцію; останнім часом застосовують також магнієву селітру (з домішкою доломіту).
АМІДИ
органічні сполуки, похідні карбоксильних (карбаміди) або сульфонових (сульфонаміди) кислот; використовують у виробництві синтетичних волокон, сульфонаміди - в медицині.
АМІН ДАДА
(Amin Dada) Оумез Іді, нар. 1925, уґандійський політик, маршал; з 1967 верховний головнокомандувач збройних сил; співорганізатор військового перевороту 1971, згодом президент і глава …
АМІНИ
органічні сполуки, алкілові і арилові похідні аміаку; в їхніх молекулах присутня амінова група -NH2; деякі а., напр., анілін, отруйні; використовують у виробництві ліків, барвників, …
АМІНОКИСЛОТИ
численні органічні сполуки, що містять одну або кілька аміногруп (-NH2) та одну карбоксильну групу (-COOH); серед багатьох а. виділяють 20, які входять до складу білків (білкові а.); понад …
АМІНЬ
перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, …
АМАДУ
(Amado) Жоржі, нар. 1912, бразильський письменник; 1938-45 і 1948-52 - в еміграції; романи громадянського звучання (Безкраї землі), психологічні (Ґабрієла).
АМАЗОНАС
найбільший штат Бразилії, у середній течії Амазонки; 1,6 млн. км2, 2,1 млн. мшк.; адміністративний центр Манаус (порт, доступний для морських кораблів); експлуатація тропічних лісів …
АМАЗОНКА
р. у Пд. Америці, в Перу та Бразилії; утворюється в Андах злиттям Мараньйону й Укаялі; довж. від витоків Укаялі - 6400 км; найбільша за величиною басейну (7,2 млн. км2) і водним запасом на …
АМАЗОНКИ
в грец. міфології відоме своєю войовничістю плем'я жінок, які мешкали на узбережжі Чорного м., створили виключно жіноче суспільство, яким управляли цариці (Іпполіта, Пентесілея).
АМАЗОНСЬКА НИЗОВИНА
найбільша на Землі низ., в Пд. Америці, в Бразилії, Перу і Колумбії, на вис. 30-100 м; 5 млн. км2; охоплює 3/4 басейну Амазонки; екваторіальний клімат, надзвичайно вологий; численні ріки, …
АМАЛАКА
архітектурний елемент у вигляді персня, що увінчує баштову частину (сікгара) індійських храмів пн. стилю.
АМАЛЬГАМА
сплав металу з ртуттю; застосовують у техніці, напр., для металізації поверхні матеріалу (позолочення, посріблення) та, дедалі частіше, у стоматології.
АМАЛЬТЕЯ
в грец. міфології нянька малого Зевса на Криті; зображали як німфу чи козу; Зевс випадково зламав ріг кози А. і перетворив на ріг достатку (зветься також рогом А.).
АМАЛЬФІ
м. в Італії (Кампанія), поблизу Тірренського м.; бл. 7 тис. мшк.; кафедральний собор (XI, XIII, XVIII ст.) з візантійськими бронзовими дверима (XI ст.), монастирі (XII-XIII ст., зокрема, …
АМАН
(Aman) Теодор, 1831-91, румунський маляр і графік, перший визначний представник румунського національного живопису; реалістичні історичні та жанрові сцени, портрети.
АМАПА
штат у Пн.-Сх. Бразилії, на узбережжі Атлантичного о.; 142,4 тис. км2, 258 тис. мшк.; адміністративний центр Макапа (порт); низинна; гол. район видобутку марганцевих руд; експлуатація …
АМАСОНАС
штат у Венесуелі, на Оріноцькій низ. та Ґвіанському плоскогір'ї; 175,8 тис. км2, 60 тис. мшк.; адміністративний центр Пуерто-Аякучо; тропічні ліси (деревина, латекс).
АМАҐАСАКІ
м. в Японії (острів Гонсю), в агломерації Осаки, порт на Внутрішньому Японському м.; 490 тис. мшк.; вел. центр металургійних заводів; корабельні.
АМБІВАЛЕНТНІСТЬ
подвійність почуття, психічний стан, який характеризується одночасним переживанням протилежних почуттів (ск., кохання і ненависті, захоплення й презирства) щодо тих самих осіб, предметів, …
АМБОДИК-МАКСИМОВИЧ НЕСТОР МАКСИМОВИЧ
1744-1812, рос. та укр. вчений; родом з Полтавщини, працював у Петербурзі; доктор Страсбурзького унів., професор акушерства; перший в Росії підручник акушерства, праці з педіатрії, …
АМБРА
ароматична речовина, виділяється в кишківнику кашалота; застосовується в парфумерній промисловості.
АМБРОЗІЯ
особливий тип співжиття тварин, грибів і рослин; трапляється поміж примітивними або сумчастими грибами і личинками комах (напр., горіхотворок), що паразитують e тканинах вищих рослин; …
АМВОН
казальниця, у християнських храмах невелика трибуна біля стіни, звичайно багато оздоблена; місце виголошення проповідей.
АМГАРА
африк. народ в Ефіопії; бл. 20 млн.; нащадки кушитських і семітських народів; відіграв гол. роль у розвитку культурних, суспільних, економічних і політичних основ ефіопської держави.
АМЕБИ
ряд найпростіших, одноклітинних, класу саркодових; пересуваються, неначе перетікаючи, за допомогою так званих несправжніх ніжок (амебоїдний рух); живуть у прісній воді, у морях та у ґрунті; …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>

© ukrslov.com - 2010