Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру А (1297)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>
АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
всі пристрої комп'ютерної системи (комп'ютери та периферійне обладнання).
АПАРТЕЇД
доктрина крайньої расової сегрегації та дискримінації кольорового населення, а також заснована на ній расистська політика, що здійснювалася 1948-91 в ПАР (1991 скасовано останні …
АПАСЯН ІГОР КАРПОВИЧ
нар. 1952, укр. кінорежисер; Мертві без поховання, Вино з кульбаби, Поки не випав сніг.
АПАТИТ
мінерал класу фосфатів, містить флуор (флуорний а.), хлор (хлорний а.) та ін.; сіро-зелений, жовтий, коричневий; гол. складник фосфоритів; використовується для виробництва мінеральних …
АПАТСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
нар. 1928, укр. фаготист, педагог; до 1981 оркестр Київського театру опери та балету імені Т. Шевченка, концертна діяльність, запис платівок; професор Національної музичної академії.
АПАЧІ
індіанці Пн. Америки, мешкають у резерваціях штатів Нью-Мексико, Арізона (США); бл. 11 тис., мова атапаської мовної групи.
АПЕЛЛЕС ІЗ КОЛОФОНА
бл. 380-300 до н.е., один із найвизначніших грец. малярів; портрети володарів (в тому числі Александра III Великого), картини на міфологічно-релігійну тематику й алегорії; роботи А., відомі …
АПЕЛЬСИН ГІРКИЙ
цитрусове дерево або кущ, походить з Індії, вирощують переважно в Іспанії, Італії; з гіркуватих плодів виготовляють джеми, лікери, з квітів, листя, із шкуринок плодів - ефірні олії.
АПЕЛЬСИН СОЛОДКИЙ
вічнозелені дерева або кущі родини рутових, походить з Китаю, плодова культура; вирощують в країнах з тропічним і субтропічним кліматом задля солодких запашних плодів, споживають свіжими і …
АПЕЛЯЦІЯ
засіб відміни адміністративного рішення; у судовому процесі обґрунтовані заперечення проти рішень суду нижчої інстанції чи висновків прокуратури, які представляють у суд вищої інстанції.
АПЕНДИКС
тонке випукле закінчення сліпої кишки у деяких ссавців; в людини рудиментарний орган, довж. бл. 8-9 см, знаходиться у нижній правій частині черевної порожнини.
АПЕННІНИ
гори в Італії, на Апеннінському півостр.; довж. 1350 км; вис. до 2914 м (вершина Корно в Абруццьких Апеннінах); складаються з вапняків, сланцю, пісковиків; землетруси; ліси (дуб, каштан, …
АПЕННІНСЬКИЙ ПІВОСТРІВ
у Пд. Європі; 149 тис. км2; гористий (Апенніни), невеликі низовини на узбережжі; діючий вулкан Везувій; гол. ріки: Тибр, Арно; рослинність середземноморська, в горах ліси; мінеральні …
АПЕРИТИВ
алкогольний напій (18-35% міцності), який подається, особливо у Франції, перед їжею (для збудження апетиту); найчастіше це сухий вермут, шеррі або настояне на травах італ. кампарі; а. (за …
АПЕРТИЗАЦІЯ
спосіб консервування продуктів, що полягає в тривалому нагріванні їх у киплячій воді в герметично закритих посудинах; винайшов Н. Аперт.
АПО
діючий вулкан, найвища вершина Філіппін, на острові Мінданао; вис. 2954 м; на схилах екваторіальні ліси.
АПОГЕЙ
найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця супутника Землі.
АПОКСІОМЕН
атлет, що очищує тіло стригелем (шкребком); мотив бронзової статуї Лісіппа (після 325 до н.е.), що не збереглася; пластичне втілення теорії Лісіппа про пропорції людського тіла; відома із …
АПОЛЛІНЕР
(Apollinaire) Ґійом (псевдонім Вільгельма Аполлінарія Костровицького), 1880-1918, франц. поет пол. походження; провідник поетичного авангарду, натхненник сюрреалізму (збірки Алкоголі …
АПОЛЛОДОР З АФІН
2 полов. V ст. до н.е., грецький маляр, першим із художників античності вивчив і застосував ефект світлотіні, запровадив до живопису елементи просторової перспективи.
АПОЛЛОДОР З ДАМАСКУ
бл. 60 - бл. 130, грец. архітектор та урбаніст, придворний будівничий імператорів Трояна та Адріана; гол. праця Форум Трояна у Римі, міст на Дунаї біля Залізної Брами.
АПОЛЛОН
I у грец. міфології бог очищувальних обрядів, ворожби й музики, вважався також богом сонячного світла; син Зевса і Лето, брат-близнюк Артеміди; центри культу - Дельфи (місцезнаходження …
АПОЛЛОН БЕЛЬВЕДЕРСЬКИЙ
мармурова статуя крокуючого Аполлона у хламиді; рим. копія з грец. оригіналу бл. 330-320 до н.е. (Леохар?); з початку XVI ст. у Ватиканському Бельведері (звідси назва).
АПОЛЛОНОВ ІВАН ІВАНОВИЧ
1868-1915, укр. композитор, диригент; автор хорових творів (Майже повне коло...); засновник курсів хорового співу при Києво-Михайлівській учительській школі.
АПОПЛЕКСИЧНИЙ УДАР
див. «інсульт»
АПОСТОЛ
перша в Україні атрибутована друкована кирилицею книга; 1574 виданий І. Федоровичем у Львові; перевидання у Києві (починаючи з 1630), Львові (1639), Луцьку (1640), Угерцях (1620).
АПОСТОЛ ДАНИЛО
1654-1734, гетьман Лівобережної України з 1727; 1683-1727 (з перервою) миргородський полковник; участь у війнах проти турків, татарів, шведів; прихильник І. Мазепи, але в XI 1708 перейшов …
АПОСТОЛИ
в Новому Заповіті 12 вибраних Ісусом учнів, складали спільноту, яка була прообразом християнської громади і християнської Церкви взагалі.
АПОСТОЛЬСЬКА СТОЛИЦЯ
(Священна столиця, Sedes Apostolica, італ. Santa Sede) політична назва папського уряду разом із папою, а також рим. курії як центр. влади у Католицькій Церкві; у міжнародних відносинах - …
АПОФЕОЗ
I офіційне визнання людини богом (напр., елліністичних володарів, рим. імператорів); також шана, що віддається людям, піднесеним до рангу богів. II в образотворчому мистецтві …
АППІЇВ ШЛЯХ
найстарша рим. дорога, яку звали царицею шляхів, збудована 312 до н.е., поєднувала Рим із Капуєю; у II ст. до н.е. продовжена до Беневенту, а у 114 до н.е. до Брундізію (у такий спосіб …
АППІА
(Appia) Адольф, 1862-1928, швейцарський театральний художник, теоретик театру, один з його реформаторів; спроба координації нерухомого сценічного простору з рухами акторів, музикою та …
АППАЛАЧІ
старі гори на сх. Пн. Америки, в США і Канаді; довж. 3300 км, шир. 300-560 км, вис. до 2037 м (Мітчелл); гол. пасма: г. Білі, г. Зелені, пасмо Блакитне, Алледжгені, Камберленд (височина); …
АППЕНЦЕЛЛЬ
кантон у Пн.-Сх. Швейцарії; складається із 2 самоврядних півкантонів: Ауссер-Роден (243 км2, 54 тис. мшк., адміністративний центр Герісау) та Іннер-Роден (173 км2, 15 тис. мшк., …
АППЕР
(Appert) Ніколя Франсуа, 1749 або 1752-1841, франц. винахідник; розробив метод консервації продуктів (т.зв. апертизація).
АПРЕТУРА
засіб для просочування волоконних виробів, деревини, паперу чи шкіри, аби надати їм потрібних властивостей, ск. блиску, еластичності, водотривкості.
АПРЕЦІАЦІЯ
підвищення плаваючого валютного курсу на валютному ринку.
АПРОКСИМАЦІЯ
наближення, заміна одних математичних величин або об'єктів ін., напр., кривої лінії близькою їй ламаною.
АПСИДА
приміщення у храмі, зазвичай півкругле або гранчасте в плані, що замикає пресбітерій чи наву такої ж або меншої вис. і шир., інколи перекрите окремим склепінням або оточене вінком малих а. …
АПУЛІЯ
обл. Італії, на пд. Апеннінського півостр., над Адріатичним та Іонічним морями; 19,4 тис. км2, 4 млн. мшк.; адміністративний центр Барі, ін. м.: Таранто, Фоджа, Бриндізі; низинна, на пн. - …
АПУРЕ
штат у Венесуелі, на Орінокській низ.; 76,5 тис. км2, 305 тис. мшк.; адміністративний центр Сан-Фернандо де А.; тропічні ліси; вирощування бавовни, тютюну.
АР
(а) одиниця площі землі; 1 а = 100 м2.
АРІАДНА
дочка критського царя Міноса і Пасіфаї, сестра Федри; дала Тесеєві клубок ниток (нитка А.), завдяки якому, вбивши Мінотавра, він вийшов з лабіринту.
АРІАН
ракета-носій ЄКА (Європейського космічного агентства); перший старт 1979; використовується для виведення у космічний простір станції Ґалілей і численних супутників, головним чином …
АРІАНИ
див. «социніани»
АРІАНСТВО
антитринітарна доктрина і рух у християнстві, створені у III ст. Арієм; послідовники а. уважали Христа і Св. Духа створіннями, а не іпостасями Бога Отця; засуджене на Нікейському соборі …
АРІАС НАВАРРО
(Arias Navarro) Карлос, 1908-89, іспан. політик; прибічник Ф. Франко, 1957-65 шеф служби безпеки, 1973 міністр внутрішніх справ; 1973-76 прем'єр, звільнений у відставку Хуаном Карлосом I.
АРІДНИК
за демонологічними уявленнями гуцулів, найголовніший чорт, якому підпорядковуються чорти нижчих рангів: дідьки, біси, юдники, щезники.
АРІЗОНА
штат на пд. зх. США, 295,3 тис. км2, 3,9 млн. мшк. (200 тис. індіанців, переважно у резерваціях); адміністративний центр Фінікс; Колорадська вис.; скелясті пустелі; видобуток руд міді, …
АРІЙ
бл. 256-335, християнський письменник і філософ з Александрії; засновник аріанства - єресі, засудженої на Нікейському соборі.
АРІЙЦІ
окреслення народів, що розмовляють арійськими, тобто індо-іранськими, мовами; іноді поширюється на людей, що розмовляють індо-європ. мовами; цей термін гітлерівські ідеологи використовували …
АРІКА
м. у Чилі, на узбережжі Тихого о.; 169 тис. мшк.; рибна промисловість, монтаж автомобілів, безмитний торговельний порт (вивіз сировини з Болівії та Перу); пляжі.
АРІМАН
див. «Анґро Майнью»
АРІОСТО
(Ariosto) Лудовіко, 1474-1533, італ. поет Відродження; в поемі (Нессамовитий Роланд) іронічно трактував мотиви лицарського епосу; комедії (Чорнокнижник), сатиричні вірші.
АРІСТІД
?-467 до н.е., афінський воєначальник і політик; противник Фемістокла; один з полководців у період перських війн; співорганізатор Афінського Морського Союзу (див. «Афінський морський …
АРІСТІП З КІРЕНИ
бл. 435 - бл. 355 до н.е., грец. філософ; вважається засновником школи кіренаїків.
АРІСТОТЕЛІЗМ
філософська доктрина Арістотеля, а також погляди і концепції, які на неї спиралися; до найважливіших напрямків а. належать концепція перипатетиків і середньовічних араб. (Аверроес, …
АРІСТОТЕЛЬ
384-322 до н.е., грец. філософ; вчений-енциклопедист, наголошував, що кожна річ збудована з форми (активного начала) та матерії (пасивної маси); відрізняв самостійне буття (субстанцію) від …
АРІСТОФАН
бл. 445 - бл. 385 до н.е., грец. комедіограф; твори - головним чином політична сатира; збереглося 11 комедій, серед них Птахи, Жаби.
АРІЯ
закінчений за побудовою вокальний епізод з акомпанементом, який входить до складу опери, ораторії, кантати, складається з 2 або 3 частин (а. da capo); самостійний музичний твір для голосу; …
АРА
група птахів, складається з кількох видів найбільших за розміром папуг; яскраве забарвлення пера і довгі хвости; ліси Центр. та Пд. Америки; а. червоний, а. блакитний.
АРА ПАЦІС АВҐУСТЕ
Вівтар Миру, споруджений 13-19 до н.е. імператором Октавіаном Авґустом на Марсовому Полі у Римі з нагоди закінчення багаторічних воєн; оздоблені рельєфами мури - один з найвидатніших творів …
АРАБІНОЗА
моносахарид, дуже поширена в рослинному світі; див. «сахариди».
АРАБЕСКА
орнамент зі стилізованої рослинної гілки, геометричних мотивів, інколи тваринних форм; відома із стародавніх часів, виникла на сх., поширилася у Європі внаслідок контактів з мусульманським …
АРАБИ
у сучасному розумінні особи, які визнають рідною араб. мову, населяють Зх. Азію, Пн. і частково Центр. Африку; не становлять єдиної етнічної групи, виникли внаслідок змішування араб. …
АРАБСЬКА МОВА
термін, що визначає 2 різні мови: 1. пд.-арабську, епіграфічну (а також пов'язані з нею сучасні діалекти); 2. пн.-арабську з пд. групи семітських мов, якою користуються араби; сучасні …
АРАБСЬКА ПОРОДА КОНЕЙ
порода верхових коней, виведена на Аравійському півостр.; масть переважно сіра, гніда або руда; використовуються для облагородження інших порід коней.
АРАБСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ
концепції та напрямки, які розвинулися в IX-XIII ст. в країнах ісламу (гол. чином Сирії, Персії, Месопотамії, араб. державах Іберійського півостр.) і спиралися на ідеї, перейняті від …
АРАБСЬКЕ ПИСЬМО
консонантне буквене письмо; за основу прийнято набатейське (IV ст. до н.е. - I ст. н.е.), яке походить від арамейського письма; склалося на початку VI ст., розвинулося при перших записах …
АРАВІЙСЬКА ПУСТЕЛЯ
пустеля в Єгипті, частина Сахари; висотно-гориста; річні опади нижче 10 мм; численні сухі долини (ваді); скупа ксерофітна рослинність, кочове розведення кіз, овець; видобуток нафти, …
АРАВІЙСЬКЕ МОРЕ
частина Індійського о., між півостр. Сомалі, Аравійським півостр. та півостр. Індостан; 4,6 млн. км2; гл. до 5803 м; зат.: Перська, Оманська; порти: Бомбей (Індія), Карачі (Пакистан), Аден …
АРАВІЙСЬКИЙ ПІВОСТРІВ
найбільший півостр. Азії, між Червоним і Аравійським м. та Перською зат.; бл. 3 млн. км2. Частина докембрійської Афр. платформи, відокремлена в третинному періоді від Африки западиною …
АРАВАКИ
індіанці Пд. Америки; живуть в басейнах р. Оріноко й Амазонки, бл. 400 тис., мовна група аравакська.
АРАГОНІТ
мінерал, відміна карбонату; зазвичай безбарвний або білий; скляний блиск; складник черепашок морських організмів; нетривкий, переходить у кальцит; в Україні - Донбас, Крим, Закарпаття.
АРАК
алкогольний напій (бл. 60% міцності), одержаний шляхом перегонки рисового або фінікового затору, який перебродив, з додатком меляси з цукрової тростини.
АРАКАНСЬКІ ГОРИ
гори на зх. півостр. Індокитай, у М'янмі; вис. до 3053 м (г. Вікторії); вологі екваторіальні й мусонні ліси (на зх. схилах).
АРАКС
р. у Закавказзі, права притока Кури; довж. 1072 км; гірська течія в Туреччині, протягом 600 км прикордонна між Вірменією та Азербайджаном і Туреччиною й Іраном; гол. притока Раздан; …
АРАЛЬСЬКЕ МОРЕ
оз. в Казахстані та Узбекистані; в пустельній зоні, безстічне, солоне; 36,5 тис. км2 (1980); гл. переважно 10-15 м; від початку 60-х рівень А. м. сильно знизився (Сирдар'я і періодично …
АРАМЕЙСЬКА МОВА
належить до семіт. мов семіто-хамітської сім'ї, використовувалася від кінця II тис. до н.е. до VII ст. н.е.; численні варіанти; сучасні новоарамейські діалекти в Сирії, Іраку, Ірані та …
АРАНДА
австрал. плем'я, яке проживає в районі засушливих степів навколо оз. Ері; бл. 2 тис. (XIX-XX ст.); мова папуаської групи; були кочівниками; малярство у вигляді геометричних композицій.
АРАНЬ
(Arany) Янош, 1817-82, найвідоміший угорський епічний поет XIX ст.; друг Ш. Петефі; учасник революції 1848-49; історичні поеми (Толді), балади, лірика; переклади творів Шеспіра та …
АРАРАТ
вулканічний масив у Сх. Туреччині на Вірменській вис.; 2 погаслих вулкани: Великий А. (5122 м), Малий А. (3925 м).
АРАУКАНИ
індіанці Пд. Америки; переважно в Чилі, частково в Арґентині; бл. 800 тис.; мова арауканська.
АРАУКАРІЯ
хвойне дерево; поширене в Пд. Америці та Австралії; бічні пагони ростуть кільцями; декоративна рослина, вирощують у вазонах.
АРАФАТ ЯСІР
нар. 1929, лідер палестинського визвольного руху; один із засновників і з 1969 лідер Організації визволення Палестини (ОВП); 1993 підписав ізраїльсько-палестинську угоду про поступове …
АРАФУРСЬКЕ МОРЕ
на сх. Індійського о., між островом Нова Ґвінея і Австралією; 1 млн. км2; гл. до 3680 м (западина Ару); зат. Карпентарія; коралові рифи; порт Уейпа (Австралія).
АРАХІС
однорічна рослина родини бобових, походить з Бразилії; вирощують у тропічних і субтропічних країнах; насіння а. (1-4 зернини у стручку) містить 41-56% жирів, 23-37% білків, з нього …
АРАҐАЦ
вулканічний масив у Вірменії, найвищий на Закавказзі; вис. 4090 м; Бюраканська астрофіз. обсерваторія, руїни середньовічної фортеці.
АРАҐВА
штат у Венесуелі, над Карибським м.; 7 тис. км2, 1,2 млн. мшк.; адміністративний центр Маракайбо; гористий; вирощування цукрової тростини, бавовни.
АРАҐОН
I автономна та історична обл. в Іспанії, на кордоні з Францією; 47,7 тис. км2, 1,2 млн. мшк.; адміністративний центр Сараґоса; Араґонська низ., на пн. Піренеї; вирощування зернових, …
АРБІТРАЖ МІЖНАРОДНИЙ
розв'язання конфліктних ситуацій у міждержавних стосунках на підставі міжнародного права за умови згоди усіх зацікавлених сторін.
АРБІТРАЖНИЙ СУД
незалежний недержавний суд, покликаний вирішувати господарські суперечки між підприємствами.
АРГОН
Ar, хіміч. елемент з атомним числом 18; інертний (благородний) газ; в незначній к-кості присутній у повітрі; застосовується для наповнення балонів електричних ламп; відкритий 1894 В. …
АРГОНАВТИ
I в грец. міфології 50 героїв, які на кораблі Арго під керівництвом Ясона мандрували до Колхіди по золоте руно чудесного барана. II (кораблики) головоногі молюски, належать до …
АРГУМЕНТ ФУНКЦІЇ
незалежна змінна величина, від якої залежить значення функції і яка належить до області визначення аргумента.
АРГУС
птах, родич павича з родини фазанових; ліси півостр. Індокитай, Калімантан і Суматри; самці довж. бл. 2 м, стернові пера хвоста бл. 1 м; на махових крилах т. зв. павичеве око.
АРД
створена у 1950 установа, яка об'єднує нім. радіо та регіональне телебачення; транслює поряд із програмами членів організації також спільні програми; від 1963 I програма телебачення ФРН; у …
АРДЕННИ
гори в Бельгії, Франції та Люксембурзі; вис. до 692 м (Ботранж); складаються зі сланців та пісковиків; ліси (бук, граб, дуб); через А. пропливає р. Мозель; поклади кам'яного вугілля, …
АРЕАЛ
зона поширення певних видів тварин або рослин; обшир орної землі в одиницях виміру (напр., в га).
АРЕКІПА
м. у Перу, в Центр. Андах; 619 тис. мшк.; друге за величиною місто у країні; важливий торговельний і промисловий центр; транспортний вузол на Панамер. шосе; унів.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>

© ukrslov.com - 2010