Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру Н (660)

1 2 3 4 5 6 7 > >>
Н, Н
вісімнадцята літера укр. абетки, за конфігурацією видозмінена кирилична; позначає приголосний звук н; вимовляється ен.
НЄІЗВЄСТНИЙ ЕРНСТ ЙОСИФОВИЧ
нар. 1925, рос. й америк. скульптор і графік; через обмеження творчої свободи та переслідування 1976 емігрував з СРСР до США; динамічні, внутрішньо напружені станкові й монументальні …
НЄМЕН
(Niemen) Чеслав (псевдонім Ч. Виджицького), нар. 1939, пол. рок-співак, інструменталіст і композитор; використовує тексти пол. романтичних поетів (Ц. Норвід); музика до фільмів.
НІЇҐАТА
м. і порт в Японії (острів Гонсю), на Японському м.; 490 тис. мшк.; хіміч., судно-, машинобудівна промисловість; рибальство; атомна електростанція (1000 МВ); суперекспрес Сінкансен; унів.
НІАМЕЙ
столиця Ніґеру, порт над р. Ніґер; 550 тис. мшк.; центр торгівлі і ремесел; харчова, текстильна, хіміч. промисловість; унів.
НІАҐАРА
водоспад на р. Ніаґара, на кордоні Канади і США; 2 частини: зх. (вис. 48 м, шир. 900 м) і сх. (вис. 51 м, шир. 300 м); скельний поріг виступає на 1,5 м щороку; гідроелектростанції; в обхід …
НІБЕЛЮНҐЕНЛІД
див. «Пісня про Нібелунґів»
НІВА
(Nivat) Жорж, нар. 1937, швейцарський славіст, професор департаменту славістики Женевського унів., дир. Інституту Європи у Женеві; професор унів. Києво-Могилянська академія, де реалізував …
НІВЕЛЮВАННЯ
геодезичнi вимiри, покликані визначити висоту вибраних точок на мiсцевостi вiдносно горизонтального рiвня.
НІГІЛІЗМ
1. філософський термін, яким означають погляди, що заперечують існування субстанційного буття, істинність людського пізнання; н. відкидає прийняті норми, принципи та цінності (Ф. Ніцше); 2. …
НІГТІ
рогові пластинки на тильній поверхні фаланг пальців людини та мавп; сформувалися з епітелію.
НІДЕРЛАНДИ
I історична назва теренів біля гирла р. Райн, Мозель і Скальд, в Арденнах і на сусідніх височинах (теп. Бельґія, Нідерланди і Люксембурґ); теп. власна назва Кор. Н.; у середньовіччі у …
НІДЕРЛАНДСЬКІ АНТИЛЬСЬКІ ОСТРОВИ
автономна територія Нідерландів у Вест-Індії, на вулканічно-коралових островах Кюрасао, Бонайре, Сен-Мартен та ін. у Карибському м.; 800 км2, 175 тис. мшк. (1993), чорношкірі та мулати 80%, …
НІДЕРЛАНДСЬКА МОВА
одна з германських мов; з 1938 офіційна назва загальнонаціональної мови для 2 голландського та фламандського (нероманська Бельгія) варіантів; найдавніші пам'ятки VIII-IX ст., література з …
НІЖИН
м. у Чернігівській обл., райцентр, на р. Острі (притока Десни, басейн Дніпра); 81 тис. мшк.; педагогічний інститут (1805-20 Безбородьківський ліцей); музеї (в тому числі рідкісної книги, …
НІЖИНСЬКІ ВІЛЬНОДУМЦІ
група професор Ні-жинської гімназії вищих наук імені кн. Безбородька (М. Білоусов, К. Шапалинський, І. Ландражин, Ф. Зінґер, С. Андрущенко), які у 20-х XIX ст. пропагували серед учнів (у їх …
НІЖИНСЬКИЙ ВАЦЛАВ ХОМИЧ
1889-1950, рос. артист балету, хореограф пол. походження; до 1911 працював у Маріїнському театрі в Петербурзі; у 1909-13, 1916-17 - провідний танцівник і балетмейстер Російських сезонів у …
НІЗАМІ ҐЯНДЖЕВІ
1141-1203 або бл. 1210, перський поет; предтеча психологічного аналізу в перській літературі; автор поем (збірник Хамсе), сюжети яких донині повторюються у сх. літературі та надихали європ. …
НІЗАРИТИ
мусульманські фанатики, крайнє угруповання ісмаїлітів, яке виникло в IX ст.; застосовували терор і вбивства з-за рогу в боротьбі зі своїми релігійними й політичними противниками, гол. місце …
НІКІЙ
бл. 470-413 до н.е., афінський воєначальник і політик; очолював табір поміркованих, суперник Клеона; після його смерті сприяв укладенню миру між Афінами і Спартою (421 до н.е.); попри …
НІКАРАҐУА
I оз. на пд. сх. Нікараґуа, на вис. 34 м; 8,4 тис. км2, гл. до 70 м (криптодепресія); вулканічні острови; сполучене р. Тіпітапа з оз. Манаґуа; витікає р. Сан-Хуан, що впадає у Карибське …
НІКЕ САМОФРАКІЙСЬКА
мармурова статуя богині Ніке (вис. 2,45 м), встановлена на носі корабля за кошти мшк. острова Родос після перемоги у морському бою 190 до н.е. над Антіохом III Вел.; виявлена 1863 на …
НІКЕЙСЬКА ІМПЕРІЯ
держава на пн. зх. Малої Азії, утворена у 1204 Теодором I Ласкарисом зі столицею в Нікеї; гол. осередок боротьби з Латинською імперією; у 1261 увійшла в склад відновленої Візантійської …
НІКЕЛІН
сплав міді з нікелем (18-20%), відзначається вел. питомим електричним опором; застосовують для виготовлення резисторів, нагрівальних елементів, монет та для плакування.
НІКЕЛЬ
Ni, хіміч. елемент з атомним числом 28; сріблясто-білий, досить твердий метал; у злитках стійкий до дії атмосферних чинників; міститься в мінералах (нікелін), у чистому вигляді - в …
НІКЕЛЮВАННЯ
електролітичне або хіміч. покриття металевих предметів тонкою нікелевою плівкою з декоративною метою і для захисту від корозії.
НІКЛЕС
(Nicklaus) Джек Вільям, нар. 1940, америк. гольфіст; переможець багатьох гольфових турнірів, зокрема, 6-разовий чемпіон турніру Мастерз (1963, 1965-66, 1972, 1975, 1986); вважається …
НІКОЛАЄВ ЛЕВ ПЕТРОВИЧ
1898-1955, укр. учений-біомеханік і антрополог; професор Харківського інституту народної освіти, завідувач антропологічного підвідділу Укр. науково-дослідного інституту ортопедії та …
НІКОЛАЄВА ГАННА ТИМОФІЇВНА
нар. 1922, укр. актриса; Національний академічний театр рос. драми; ролі у виставах (Кам'яний гість, Дивна місіс Севідж).
НІКОЛСОН
(Nicholson) Джек, нар. 1937, америк. кіноактор, режисер і сценарист; зірка америк. кіно 70-80-х; ролі у психологічно-побутових драмах (Професія - репортер, Політ над гніздом зозулі), …
НІКОЛЬ
кристал ісландського шпату, розрізаний і склеєний канадським бальзамом, використаний як поляризатор світла; світловий промінь, потрапляючи на н., розщеплюється на 2 поляризовані у взаємно …
НІКОЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
1858-1942, рос. та укр. зоолог; професор Петербурзького, з 1903 Харківських унів., Інституту народної освіти та медичного інституту; описав бл. 70 нових видів хребетних, бл. 120 праць із …
НІКОПОЛЬ
м. у Дніпропетровській обл., райцентр, порт на правому березі Каховського водосховища; 158 тис. мшк.; центр Нікопольського марганцевого басейну, підприємства металургії та машинобудування; …
НІКОСІЯ
столиця Кіпру; 170 тис. мшк.; фінансовий, торговельний і туристичний центр; міжнародний аеропорт; ґотичний кафедральний собор (XIII-XIV ст., перебудований на мечеть); церкви: вірменська …
НІКОТИН
алкалоїд, міститься в листках тютюну; дуже сильна отрута; малі дози стимулюють діяльність нервової системи, більші викликають отруєння і смерть внаслідок ураження дихального центру; часте …
НІКУЛІН ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
1921-97, рос. кіноактор, клоун, пізніше - дир. Московського цирку на Цвєтному бульварі; ролі в комедіях (Кавказька полонянка, Діамантова рука), побутових драмах (Двадцять днів без війни, …
НІЛ
р. в Африці, найдовша на Землі, довж. 6671 км; басейн 2,9 млн. км2; витікає як Каґера з височини поблизу оз. Ківу; приймає почергово назви: Н.-Вікторія, Н.-Альберт, Н. Верхній, Н. Білий, Н. …
НІЛ ГОЛУБИЙ
р. в Африці, права, найдовша і найбагатоводніша притока Нілу; довж. 1600 км; витікає з оз. Тана, на Ефіопському плоскогір'ї (пороги і водоспади); використовується для зрошування; 2 …
НІЛО-САХАРСЬКІ МОВИ
макросім'я бл. 150 африканських мов, поширених від Ніґеру до Нілу; постулат про їхню генетичну єдність - гіпотетичний.
НІЛОТИ
група численних, переважно темношкірих, африк. народів басейну Нілу (дінки, массаї, шилуки); бл. 7 млн.; їх мови утворюють нілотську мовну групу.
НІЛЬСЕН
(Nielsen) Аста, 1883-1972, данська кіноактриса, одна з перших зірок німого кіно (Фрекен Джулія, Ґедда Ґаблєр, Безрадісний провулок); автобіографія Мовчазна муза.
НІМ
м. на пд. Франції, у департаменті Ланґедок-Руссійон; на узбережжі Середземного м.; міська агломерація 138 тис. мшк.; промисловий (текстиль, виноробство), торговельний (ярмарки м'яса, вина), …
НІМІЦ
(Nimitz) Честер Вільям, 1885-1966, америк. адмірал; під час II Світової війни у 1941-45 командувач флоту США на Тихому океані; 2 IX 1945 разом з ген. Д. Макартуром прийняв капітуляцію …
НІМАН
див. «Нямунас»
НІМЕЄР
(Niemeyer) Оскар (власне О. Німеєр-Соарес Філго), нар. 1907, бразильський архітектор; один з найактивніших і найбагатогранніших сучасних архітекторів; музей сучасного мистецтва у …
НІМЕЙРІ
(Ан-Нумайрі) Джафар Мугаммад, нар. 1930, суданський політик, ген.; здійснив військовий переворот 1969, після цього глава держави й уряду; з 1971 президент, з 1972 верховний …
НІМЕЦЬКА ВІВЧАРКА
виведена у Німеччині порода фізич. сильних службових собак; шерсть середньої довж., чорна з підпалинами або чисто чорна; н. в. відзначається високою інтелігентністю, здатна виконувати …
НІМЕЦЬКА МОВА
належить до германської групи індоєвроп. мов; групи діалектів: нижньонім., середньонім. та пд.-нім.; поширена в Німеччині, Австрії, Люксембурзі та Швейцарії; перші літературні пам'ятки …
НІМЕЦЬКА ОКУПАЦІЯ В ПОЛЬЩІ
1939-45, поліційно-військова система адміністрації III Райху на окупованій території РП; 1939 частину земель включено до Райху, з решти утворено Ген.-губернаторство (ГГ); окупаційна влада …
НІМЕЦЬКА ОКУПАЦІЯ В УКРАЇНІ
1941-44, поліційно-військова система адміністрації III Райху на окупованій території УРСР під час рад.-нім. війни; Україну поділено на зони окупації: Райхскомісаріат Україна (райхскомісар …
НІМЕЦЬКА ПІВДЕННО-ЗАХІДНА АФРИКА
колишня назва Намібії.
НІМЕЦЬКА СХІДНА АФРИКА
1884-1919 назва нім. колонії, що охоплювала Танґаньїку, а також (з кінця XIX ст. до 1916) територію теп. держав Руанда і Бурунді.
НІМЕЦЬКИЙ МИТНИЙ СОЮЗ
торгово-політична організація держав Пн., Центр. і (після 1867) Пд. Німеччини; заснована 1834 під керівництвом Пруссії з метою поліпшення взаємних господарських контактів.
НІМЕЦЬКИЙ РАЙХ
скорочена назва нім. держави; I Райх (Старий Райх) - назва Священної Рим. імперії нім. народу (962-1806); II Райх - імперія Гогенцоллерів (1871-1918); III Райх - гітлерівська Німеччина …
НІМЕЦЬКИЙ СОЮЗ 1815-66
конфедерація нім. держав, утворена на Віденському конгресі; вирішальна роль належала Австрії; розпущений після перемоги Пруссії над Австрією.
НІМЕЦЬКИЙ ТЕАТР
театр у Берліні, заснований 1883; реформаторська діяльність О. Брама та М. Райнгардта; численні інсценізації модерністських драм.
НІМЕЦЬКИЙ ФЕДЕРАЛЬНИЙ БАНК
центральний емісійний банк Німеччини, заснований 1957, штаб-квартира у Франкфурті-на-Майні (наступник чинного у 1948-57 Bank Deutscher LЯnder); регулює грошовий обіг, керує кредитною …
НІМЕЧЧИНА
федеративна держава в Європі, над Пн. м., Данською затокою та Балтійським м.; 16 федеральних земель; острови у Пн. м. (частина Фризьких островів) та Балтійському м. (Рюґен, частина …
НІМИЙ СЕЙМ 1717
одноденний пол. сейм, на якому нікому (крім маршала сейму і посла, який зачитував ухвали) не надали слова, побоюючись зриву засідання; започаткував протекцію Росії над Річчю Посполитою.
НІМФАЛІДИ
родина вел. красиво забарвлених метеликів, гусінь волохата (шипи або м'які вирости на тілі); в Україні бл. 10 видів (адмірал, денне павине око, жалібниця).
НІМФИ
в грец. міфології втілення життєвих сил і краси природи; дріади і гамадріади - н. дерев, ореади - н. гір, наяди - н. джерел.
НІНБО
м. на сх. Китаю (Чецзян), вел. порт на Сх.-Китайському м.; 1,2 млн. мшк., мiська агломерація 5,2 млн.; текстильна, харчова, машинобудiвна промисловiсть; рибальство.
НІНСЯ-ГУЕЙСЬКИЙ
автономний район на пн. Китаю; 170 тис. км2; 5 млн. мшк., в осн., китайцi i тангути (Гуей); адмiністративний центр м. Iньчуань; височинно-гористий; напiвпустелi i пустелi; вирощування рису, …
НІОБІЙ
Nb, хіміч. елемент з атомним числом 41; сріблясто-сірий метал; стійкий до дії атмосферних і хіміч. чинників; сильно нагрітий реагує з киснем, воднем, галогенами; застосовують як домішку до …
НІОБА
у грец. міфології дочка Тантала, дружина фіванського царя Амфіона; похваляючись своїми дітьми, образила Лето, матір Аполлона й Артеміди; божества помстилися за зневагу до своєї матері - від …
НІОБА СТРАЖДАЮЧА
мармурова голова Ніоби (центральна постать з колосальної групи Ніобідів), рим. копія втраченого грец. оригіналу з бл. 340 або з поч. I ст. до н.е.; теп. у музеї в Неборові.
НІПІҐОН
оз. на пд. Канади, на вис. 260 м; 4, 8 тис. км2, гл. до 165 м; численні острови; витікає рікою Н. до оз. Верхнього; рибальство.
НІППОН СТІЛ
найбільший японський промисловий концерн, один з найбільших у світі виробників сталі; заснований 1970, штаб-квартира у Токіо.
НІРВАНА
в буддизмі стан завмирання індивідуального буття, прагнень і бажань, згідно з гінаяною, звільнення від наступних втілень.
НІРЕНБЕРҐ
(Nirenberg) Маршалл Воррен, нар. 1927, америк. біохімік і генетик; професор унів. у Бетесді; член Національної АН у Вашинґтоні; один з відкривачів природи генетичного коду і його ролі у …
НІРУП-РАСМУССЕН
(Nyrup-Rasmussen) Поль, нар. 1943, данський політик; з 1992 гол. соціал-демократичної партії Данії; з 1993 прем'єр уряду коаліції соціал-демократів та центристських партій.
НІССАН МОТОР
найбільший японський автомобільний концерн, заснований 1933, штаб-квартира у Токіо; виробництво легкових автомобілів, вантажівок, автобусів, тягачів (Ніссан, Дацун); філії у Австралії, США, …
НІТЕРОЙ
м. у Бразилії (штат Ріо-де-Жанейро), порт біля входу до бухти Ґванабара; 416 тис. мшк.; у складі міської агломерації Ріо-де-Жанейро; харчова, текстильна, корабельна промисловість; унів.; …
НІТРАТИ
солі і складні ефіри азотної кислоти; солі - безбарвні водорозчинні кристалічні речовини, окисники, широко застосовуються як добрива (т. зв. селітри) та для виготовлення вибухових …
НІТРИДИ
хіміч. сполуки азоту з ін. елементами; найчастіше тверді тіла, стійкі до високих темп., застосовують як домішки для надання більшої твердості сталі, для виготовлення ізоляторів електропечей …
НІТРИФІКАЦІЯ
процес окислення (за участю нітрифікуючих бактерій) аміаку і амонійних солей до нітратів, здатних засвоюватись рослинними організмами; одна з ланок кругообігу азоту в природі.
НІТРОГЛІЦЕРИН
С3Н5(ONO2)3, тринітрат гліцерину, тобто гліцериновий і азотнокислий ефіри; масляниста рідина з сильною вибуховою здатністю; застосовується для виготовлення динаміту і бездимного пороху; у …
НІТРОЦЕЛЮЛОЗА
нітрити целюлози, тобто ефіри целюлози і азотної кислоти; суха н. з вмістом азоту понад 10% має вибухові властивості; використовується для виготовлення в'яжучих компонентів лаків, …
НІУЕ
кораловий острів у Тихому о., в Полінезії, територія асоційована з Новою Зеландією; 259 км2, 2 тис. мшк.; адміністративний центр - Алофі; сучасний аеропорт; вивіз копри. Відкритий 1774 Дж. …
НІХРОМ
сплав нікелю з хромом (бл. 20%) або нікелю з хромом (23%) і залізом (14%) - т.зв. фероніхром; відзначається вел. питомим електричним опором; застосовують для виготовлення резисторів, …
НІЦЦА
м. у Франції, на узбережжі Середземного м., на Лазурному березі; міська агломерація 476 тис. мшк; гол. туристичний і рекреаційний центр Лазурного берега; пляж і курорт світової слави; …
НІЦШЕ
(Nietzsche) Фрідріх, 1844-1900, нім. філософ; проголошував необхідність переоцінки всіх цінностей, виходу за межі добра і зла, смерть Бога, появу надлюдини, яка керується волею до влади, …
НІЧ
проміжок часу, коли Сонце перебуває принаймні на 18° нижче горизонту; н. передують сутінки, після н. - світанок; на полюсах триває півроку (полярна н.).
НІЧ ДОВГИХ НОЖІВ
убивство 30 VI 1934 з ініціативи А. Гітлера групи його противників усередині гітлерівського руху, переважно керівників СА, за нібито організований ними державний переворот.
НІЧНИЦІ
невел. кажани; живуть переважно поблизу людських осель; довж. тіла бл. 6 см, хвоста бл. 5 см; охороняються.
НІШ
м. в Югославії, в Сербії; з передмістями 248 тис. мшк.; виробництво вугільнодобувних машин, стальних конструкцій, електронна промисловість; гол. науковий центр Пд. Сербії; вузи (унів.).
НІША
півкругла виїмка у мурі, переважно засклеплена, часто конхою, використовується як архітектурне обрамлення для скульптури.
НІША ЕКОЛОГІЧНА
поєднання умов середовища, яке дозволяє популяції певного виду жити і розвиватись з урахуванням можливостей пристосування (ск., спосіб харчування, уникання хижака, вимоги до темп., …
НІШТАДТСЬКИЙ МИР 1721
шведсько-рос. мирний договір, який завершив Пн. війну 1700-21; до Росії відійшли Лівонія, Естляндія, Інгерманландія (Іжорська земля), частина Карелії та ін. території; Росія повернула …
НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
1832-96, укр. композитор, поет, перекладач, диригент; маґістр Афінського унів., 1850-56 півчий церкви при рос. посольстві у Греції; працював викладачем у гімназіях Одеси та Ананьєва; …
НІҐЕР
I держава в Африці, в районі Сахари. Височини, сухий клімат, на пн. тропічний, на пд. екваторіальний; ріки періодично пересихають, єдина постійна - Н. Народи гауса (50%), сонґай, джерма; …
НІҐЕРІЯ
федеративна держава в Африці, на узбережжі Ґвінейської зат.; 19 штатів і столичний федеральний округ. Височинно-гірська (вис. Джос), на пд. низовина, клімат на пн. екваторіальний сухий, на …
НАБІР
1. малюнок шрифтових знаків, занесений до пам'яті комп'ютера в процесі складання; 2. див. «фотонабір»; 3. при традиційному методі набору - сукупність літер (або рядків) та пробільного …
НАБЕРЕЖНА
укріплений берег моря, ріки, найчастіше пристосований до причалювання суден.
НАБЛИЖЕННЯ ДЕСЯТКОВЕ
наближення дійсного числа за допомогою десяткового дробу, що має визначену кількість цифр після коми, як-от:
НАБОКОВ
(Nabokov) Володимир Володимирович (використовував псевдонім В. Сірін), 1899-1977, америк. письменник рос. походження, писав вишуканою рос., а від 1940 англ. мовами; від 1919 в еміграції; …
НАВ'ЯЗЛИВІ СТАНИ
група симптомів психічних порушень, настирливе переживання певних думок, виконання певних дій усупереч усвідомленню їхньої абсурдності; виникають при багатьох психічних порушеннях, напр. …
НАВІГАЦІЙНІ АКТИ
англ. закони, що обмежують підданим ін. держав свободу ведення морської торгівлі з Англією та її колоніями; найважливіший н. а. 1651 спрямований проти Голландії, призвів до воєн з нею; 1849 …
НАВІГАЦІЙНІ ЗНАКИ
умовні знаки, що остерігають перед навігаційними перешкодами; позначають фарватери і полегшують навігацію: маяки, плавучі маяки, бакени тощо.
НАВІГАЦІЯ
процес ведення судна, літака або ін. об'єкта окресленою трасою до пункту призначення; зводиться до визначення положення об'єкта і правильного курсу; також наука про способи судноводіння та …

1 2 3 4 5 6 7 > >>

© ukrslov.com - 2010