Б'ЄРК (Bjork)
Аніта, нар. 1923, шведська кіноактриса; ролі в психологічно-побутових фільмах (Фрекен Юлія, Жінки чекають, Закохані пари, Полювання на відьом). Б'ЄРКНЕС (Bjerknes)
Вільгельм Фріман Курен, 1862-1951, норвезький фізик та геофізик; професор унів. у Стокгольмі та Осло; організатор метеорологічної служби в Норвегії; розробив теорію виникнення … Б'ЄРНСОН (Bjornson)
Бйорнсон Б'єрнстьєрне Мартініус, 1832-1910, норвезький письменник, один з основоположників національного театру; оповідання й повісті з селянського життя (Сюнневе Сюльбаккен), … Б'ЮКАНЕН Джеймс Мак-Ґілл, нар. 1919, америк. економіст і політолог; професор унів. і політехніки штату Вірґінія; застосував теорію соціального вибору та прийому рішень до економічних досліджень; … Б, Б друга літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук б; вимовляється бе. БЄЛАНОВ ІГОР ІВАНОВИЧ нар. 1960, укр. спортсмен (футбол); 1985-89 виступав за київське Динамо, у складі якого володар європ. Кубка кубків 1986; кращий футболіст Європи 1986, володар Золотого м'яча. БЄЛИЙ АНДРІЙ (псевдонім Бориса Миколайовича Бугайова)
1880-1934, рос. письменник; теоретик символізму; філософська лірика, ритмізована проза, гротескно-сатиричні (Петербурґ) та автобіографічні (Котик … БЄЛЬСЬКИЙ I
(Bielski)
Мартин, бл. 1495-1575, пол. письменник та історик; перше пол. мораліте Комедія Юстина і Костянтин, сатиричні твори, перші історичні трактати старопол. мовою: Всесвітня … БЄЛЬСЬКИЙ ЮРІЙ нар. 1922 в Україні, на еміграції в Канаді, укр. режисер; один із засновників театру Заграва (Канада); постановки (Гріхи молодості, Сорочинський ярмарок). БЄЛЬСЬКО-БЯЛА воєводське м. у Польщі, над р. Бялою; 180 тис. мшк.; центр текстильної та електромеханічної промисловості, зокрема, фабрика легкових автомобілів Фіат-авто Поланд; залізничний вузол; театри; … БЄЛЬЦИ м. в Молдові, на р. Реуті (притока Дністра); 159 тис. мшк.; залізничний вузол; цукрова, сільськогосподарських машин, легка промисловість, меблева фабрика. БІ ДЖИЗ брит. музична група; створений 1958 в Австралії братами Ґіббами: Беррі, Робіном i Морісом; з 1966 у Лондоні; спершу мелодійні пісні у стилі поп, пізніше диско-музика, інспірована соло; гіти … БІ-БІ-ЕС електронна дошка оголошень; невел. інформаційна система, яка уможливлює обмін інформацією і комп'ютерними програмами, а також використання електронної пошти; доступ здійснюється переважно … БІ-БІ-СІ установа, утворена у 1927 (засновник Дж. Рейт) з метою здійснення виключного права на радіомовлення, а від 1936 - телетрансляції у Британії; від 1938 транслює передачі для закордонних … БІЄНАЛЕ мистецький, переважно міжнародний, захід (виставка, фестиваль), який відбувається кожні 2 роки або триває 2 роки; найвідоміші і найдавніші б. у Венеції (з 1895). БІАНКІ ВАЛЕНТИНА 1839-84, укр. співачка (сопрано) італ. походження; солістка Київської, Одеської опер. БІАТЛОН вид спорту, що полягає у поєднанні лижних перегонів та стрільби з малокаліберної гвинтівки з положення лежачи і стоячи (чоловіки - перегони на 10 км, 20 км і естафета 4x7,5 км; жінки - 7,5 … БІБ одногніздий, найчастіше багатонасінний плід, що розкривається по черевному та спинному швах; характерний для рослин родини бобових (напр., квасолі, акації). БІБ КІНСЬКИЙ однорічна трав'яниста рослина родини бобових, кормова й овочева культура; плоди - товсті стручки, що містять 1-5 їстівних насінин, багатих на білок (25%), вуглеводи і вітаміни з групи В. БІБ'ЄНА I
(Bibiena)
Франческо (псевдонім Ф. Ґаллі да Біб'єни), 1659-1739, син Джованні Марії, італ. маляр і архітектор; працював у Австрії, Франції і Великій Британії; гол. праця: Театро … БІБІ (Beebe)
Вільям, 1877-1962; америк. зоолог, дослідник морських глибин; у батискафі опустився на глибину 923 м (1934). БІБИК ВАЛЕНТИН САВИЧ нар. 1940, укр. та рос. композитор; 1966-93 працював у Харківському інституті мистецтв, з 1993 професор Санкт-Петербурзької консерваторії; 8 симфоній, 3 концерти для фортепіано з … БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ провідне нім. енциклопедичне видавництво, засноване 1826 Й. Мейєром, з 1874 до ліквідації 1991 (1946 націоналізоване); видавало енциклопедії та словники, зокрема, нім. мови, художню, … БІБЛІОГРАФІЯ 1. галузь знань і практичної діяльності, яка займається описом книжок та ін. бібліотечних документів (з метою їх ідентифікації), правилами складання та користування фондів бібліографічних … БІБЛІОЛОГІЯ галузь науки, яка займається книгою в усіх аспектах - історичному, суспільному, технічному; включає спеціальні дисципліни, серед них - історія книги, бібліографія, видавнича справа, … БІБЛІОТЕКА заклад, який збирає, опрацьовує, зберігає та дозволяє користуватися бібліотечним фондом, а також інформує про нього; приміщення, призначене для книжок (будинок, зали, меблі), і книгозбірня. БІБЛІОТЕКА ВАТИКАНСЬКА в Римі, заснована в IV ст., реорганізована 1475; одна з найбагатших у світі колекцій рукописів і автографів; обслуговує церковні установи та науковців. БІБЛІОТЕКА КОНГРЕСУ США у Вашинґтоні, заснована 1800; найбагатша бібліотека світу; виконує функції національної бібліотеки США; америк. та міжнародний інформаційний, дослідний і координаційний центр, зокрема, в … БІБЛІОТЕКА ЛАРУССА видавництво у Парижі, засноване 1852, серед засновників - П.А. Ларусс; найстаріше та найбільше франц. видавництво енциклопедій та словників із філіями в ін. країнах; випускає також художню … БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВО наукова дисципліна, яка займається дослідженням сукупності елементів, що складають бібліотеку, серед ін. - книгозбірнею та її використанням, читачами, організацією та керівництвом … БІБЛІОТЕЧНА СПРАВА сукупність теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для фаху бібліотекаря; включає серед ін. правила збирання та опрацювання бібліотечного фонду, його використання, організацію … БІБЛІОФІЛІЯ любов до книг, їх колекціонування (також рукописів, екслібрисів), збереження, створення, дослідження, поєднані з широкими знаннями в цій сфері; вперше термін використано 1473. БІБЛІСТИКА збірна назва наукових дисциплін, переважно історичних і філологічних, що здійснюють дослідження Біблії. БІБЛІЯ (Святе Письмо)
канонічна збірка творів різноманітної літературної форми, що вважаються священними книгами в юдаїзмі (Старий Заповіт) і в християнстві (Старий і Новий Заповіти). БІБРКА м. районного підпорядкування Львівської обл., 4 тис. мшк.; згадки з 1211, маґдебурзьке право з 1469; підприємства будівельних матеріалів, харчової промисловості; собор XV ст. БІВЕРБРУК (Beaverbrook)
Вільям Максвелл, 1879-1964, брит. видавець, політик, неодноразово обирався міністром. БІГ ШВИДКІСНИЙ НА КОВЗАНАХ зимовий вид спорту; ковзанярські змагання з бігу, що розігруються на дистанціях 500-10000 м на спеціальній льодовій доріжці довж. 333-10000 м або 111 м (коротка дистанція - шот-трек). БІГАМІЯ (двоєженство)
укладення подружнього зв'язку особою, котра уже перебуває у подружжі. БІГАР штат у Індії, на Індостанській низ. і вис. Чгота Наґпур; 173,9 тис. км2, 93 млн. мшк., бігарці; адміністративний центр Патна; найбагатший сировинними ресурсами регіон Індії; видобуток … БІГДАЙ ЯКИМ ДМИТРОВИЧ 1855-1909, укр. композитор, фольклорист; оперета, пісні; збирач укр. народних пісень (Пісні кубанських і терських козаків). БІГЕВІОРИЗМ напрямок в психології XX cт., згідно з яким предметом наукових психологічних досліджень може бути тільки поведінка людей, а не недоступні об'єктивному експериментальному дослідженню явища … БІГЛЬ англ. порода мисливських та декоративних собак; різної масті; гладко- та довгошерсті. БІДЕРМАЄР стиль меблярства і облаштування інтер'єрів, типовий для нім. міщанської культури 1815-18; набув поширення також у Центр. і Сх. Європі; прагнення до зручності, затишку; функціональні меблі, … БІДНІСТЬ соціальне явище, яке полягає у нестачі достатніх матеріальних засобів для забезпечення життєвих потреб особи чи родини; більшість держав свідомо здійснює цілеспрямовану діяльність у галузі … БІДНОВ ВАСИЛЬ 1874-1935, укр. історик Церкви, освітній і громадський діяч; викладач духовної семінарії в Катеринославі, дослідник укр. старовини (редактор Літопису Архівної Комісії), гол. Просвіти; 1911 … БІДНЯК МИКОЛА нар. 1930, укр. живописець, родом з України, на еміграції в Канаді; у 1945 втратив руки; навчався живопису в Едмонтоні й Торонто; Спас, Богоматір, Святий Юр, Чорнобильська Богоматір, … БІДО (Bidault)
Жорж, 1899-1983, франц. політик; 1943-44 гол. Крайової Ради Руxу Опору, 1946 і 1949-50 прeм'єр, кілька разів міністр закордонниx справ; після 1959 вороже ставився до … БІЗАНЦ АЛЬФРЕД 1890-?, укр. військовий діяч; галицький німець; підполковник Укр. галицької армії та Армії УНР; у роки укр.-пол. війни командант Львівської бригади, Пд. групи під Львовом, ініціатор та … БІЗАНЬ 1. вітрило, підняте на б.-щоглі; 2. на поч. складених слів означає зв'язок із такелажем, вітрильним оснащенням б.-щогли. БІЗЕ (Bizet)
Жорж, 1838-75, франц. композитор; популярні опери Шукачі перлин, Кармен, музика до драми А. Доде Арлезіанка, твори для фортепіано та оркестру. БІЗЕРТА портове м. у Тунісі; 99 тис. мшк.; нафтопереробний комбінат, цементна, рибна промисловість. БІЗОН ссавець родини порожнисторогих; численні стада б. заселяли прерії та ліси Пн. Америки; вис. у холці бл. 2,5 м, маса бл. 1350 кг; вид врятовано від повного винищення. БІЙМА ОЛЕГ ІВАНОВИЧ нар. 1949, укр. кінорежисер; художні фільми (Лючія ді Ламмермур), телевізійні кіносеріали (Злочин з багатьма невідомими). БІКІНІ див. «Маршаллові Острови» БІЛІ КАРЛИКИ зірки з масою, співмірною з масою Землі, та величезною густиною (108-1010 кг/м3); остання стадія еволюції зірок середньої маси. БІЛІ ХОРВАТИ сх.-слов'янське плем'я (союз племен), VII-X ст. проживали у районі Карпатських гір та верхів'ях Дністра, наприкінці IX ст. увійшли до складу Київської Русі; осн. заняття: скотарство, … БІЛІРУБІН оранжево-червоний барвник жовчі, який розкладається бактеріями в шлунково-кишковому тракті; при захворюваннях печінки і жовчних шляхів потрапляє у кров і накопичується у шкірі (жовтяниця). БІЛА ЦЕРКВА м. у Київській обл., на березі р. Росі (притока Дніпра), райцентр; 204 тис. мшк.; ґумова (шинна), машинобудівна (сільськогосподарська, електротехнічна) будівельних матеріалів, легка, … БІЛАН КАПУСТЯНИЙ метелик, належить до біланових; його гусінь живиться капустяними рослинами, може завдавати шкоди. БІЛАНОВІ родина денних метеликів; бл. 1,5 тис. видів; має біле або жовте забарвлення, тропічні види - яскраві; найбільш розповсюджені лимонниця та шкідник б. капустяний. БІЛАНЮК ОЛЕКСА нар. 1926, америк. фізик укр. походження; нар. на Лемківщині, після II Світової війни на еміграції у Бельгії, пізніше США; професор унів. Рочестера, Буенос-Айреса, Свартморського коледжу … БІЛАС МИХАЙЛО ЯКИМОВИЧ нар. 1924, укр. художник текстилю та моделювання одягу; гобелени Колискова, Бойківська мадонна, Моя дорога, аплікації Гуцульське весілля, Косівський базар. БІЛАТЕРАЛІЗМ система міжнародних розрахунків, при яких відшкодування заборгованості та зобов'язань однієї країни перед ін. здійснюється двостороннім шляхом (білатерально), на умовах, окреслених … БІЛАШ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ нар. 1931, укр. композитор; 2 оперети (Легенда про Київ), пісні Два кольори, Лелеченьки, Ясени. БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ райцентр Одеської обл., на Дністровському лимані Чорного м.; 55 тис. мшк.; морський порт, транспортний вузол; фортеця XV ст. Відомий з VI ст. до н.е. (давньогр. м. Тіра), у Х ст. н.е. … БІЛЕ МОРЕ м. басейну Пн. Льодовитого о., у європ. Арктиці між Кольським півостр. і Канін; 90 тис. км2; гл. до 330 м; Соловецькі острови; високі припливи; порт Архангельськ. БІЛЕТИ КАЗНАЧЕЙСЬКІ 1. емітовані державою паперові гроші у вигляді безтермінових, безпроцентних зобов'язань, б. к. не стосуються правила щодо покриття їх вартості золотом чи ін. цінностями; 2. казначейські … БІЛЕЦЬКА ТЕКЛЯ 1899-1965, родом з України, на еміграції у Чикаґо (США), педагог, письменниця, член-засновник УПЛДМ; збірки казок (Бабунині казки, Квітка щастя). БІЛЕЦЬКИЙ АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ нар. 1911, укр. філолог і перекладач, син Олександра Б.; доктор філології, професор Київського унів.; праці із загального мовознавства, романістики, класичної філології, ономастики й … БІЛЕЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ 1884-1961, укр. літературознавець, член АН УРСР, АН СРСР, дир. Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка; дослідник спадщини С. Полоцького, творчості Сосюри, Тичини, Рильського, давньої та … БІЛЕЦЬКИЙ ПЛАТОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ нар. 1922, укр. маляр, історик мистецтва; портрети (М. Гоголя); наукові праці про творчість Г. Нарбута, Т. Шевченка, М. Дерегуса, укр. мистецтво XVII-XVIII ст.; Український портретний … БІЛИЙ ДІМ назва офіційної резиденції президента США у Вашинґтоні; збудований 1792-1800, стало пофарбований набіло (звідси назва). БІЛИК ІРИНА МИКОЛАЇВНА нар. 1970, укр. естрадна співачка; автор і виконавець власних творів (Божевільна, Хочу, Ти мій); одна із засновників продюсерської аґенції Нова. БІЛИКИ родина майстрів укр. кераміки із с. Опішні на Полтавщині; Василь Андрійович, нар. 1924, куманці, барильця, баклаги, набори; В'ячеслав Іванович, нар. 1940, скульптурний посуд, скульптура … БІЛИКОВСЬКИЙ ІВАН СИМЕОНОВИЧ 1846-1922, укр. композитор, педагог; твори для хору (Думи мої, Сонце заходить), обробка укр. народних пісень; викладач Вищого музичного інституту імені М. Лисенка (Львів); засновник … БІЛИННИК ПЕТРО СЕРГІЙОВИЧ нар. 1906, укр. співак (ліричний тенор); Київський театр опери та балету; партії: Еол (Енеїда), Ленський (Євгеній Онєгін). БІЛИНСЬКИЙ МИХАЙЛО 1882-1921, капітан III рангу, 1918 морський міністр уряду УНР, 1919 командувач 1-ою дивізією морської піхоти, 1920 міністр внутрішніх справ, учасник 2-го Зимового походу, загинув під … БІЛКИ біополімери, утворені залишками амінокислот, сполучених пептидними зв'язками в поліпептидні ланцюжки, в яких послідовність залишків, характерних для кожного білка, записана в молекулі ДНК у … БІЛКОПОДІБНІ родина гризунів, що живуть на всіх континентах, крім Австралії; бл. 250 видів; переважно на деревах (мають довгий пухнастий хвіст, деякі види - літальні перетинки), а також наземні (риють … БІЛЛАНУЕВА (Villanueva)
Карлос Рауль, 1900-75, венесуельський архітектор; численні будови, де сучасна форма і техніка поєднуються з пластичним мистецтвом; житлові райони, будинки в унів. містечку … БІЛЛЬ у США та Великій Британії проект закону, запропонований на розгляд парламентові. БІЛЛЬ ПРО ПРАВА 1. англ. закон 1689, яким влада короля обмежувалася на користь парламенту; 2. у США назва перших 10 поправок до Конституції (ухвалені 1789-91), якими гарантовано громадянські права. БІЛОВЕЗЬКА ПУЩА територія у Білорусі та Польщі, поросла лісом; площа бл. 87,6 тис. га; деревостан представлений усіма типами рівнинних лісів; охороняється зубр і бл. 900 видів рослин. БІЛОВЕЗЬКА УГОДА 1991, укладена гол. Верховної Ради Білорусі С. Шушкевичем, президентами Росії Б. Єльциним та України Л. Кравчуком у Біловезькій Пущі (Білорусь) 8 XII 1991; проголошувала припинення … БІЛОГОРСЬК м., райцентр в АР Крим, 20 тис. мшк.; підприємства будівельних матеріалів, харчової, легкої промисловості. Відомий з XV ст. БІЛОЗІР ІГОР нар. 1955, укр. композитор, естрадний співак; з 1979 керівник вокально-інструментального ансамблю Ватра; пісні Пшеничне перевесло, Материна світлиця. БІЛОКІНЬ НАДІЯ АВРАМІВНА 1893-1981, укр. майстриня народного декоративного розпису із с. Петриківка Дніпропетровської обл.; традиційні квіткові мотиви, жанрові композиції (Весілля, Роман та Оксана). БІЛОКРІВ'Я хвороба кровотворної системи, яка полягає у надмірному утворюванні та неправильному дозріванні лейкоцитів. БІЛОКУР КАТЕРИНА ВАСИЛІВНА 1900-61, укр. художниця-самоук, жила й працювала у с. Богданівка на Київщині; рослинні та квіткові композиції, пейзажі, натюрморти; тонке відтворення форм живої природи, підкреслене … БІЛОМОРО-БАЛТІЙСЬКИЙ КАНАЛ у Росії, поєднує Біле м. з Онезьким оз. і Балтійським м.; довж. 227 км. Збудований 1932-33 в'язнями (переважно селяни, котрі не бажали йти в колгоспи), кількадесят тис. котрих загинули; …
| 