Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру Ц (200)

1 2 > >>
Ц, Ц
двадцять сьома літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук ц; вимовляється це.
Ц.К.
цісарсько-королівський, скорочення, яке вживали при назвах інституцій австр. частини Австро-Угорщини; ц. і к. - цісарський і королівський, скорочення при назвах інституцій, спільних для …
ЦІАНІДИ
неорганічні сполуки, солі ціанистоводневої кислоти, НСN; сильні отрути; водні розчини ц. розчиняють золото і срібло, що використовують при видобуванні цих елементів з руд; застосовуються …
ЦІАНИСТИЙ ВОДЕНЬ
НСN, неорганічна сполука, дуже слабка кислота; дуже отруйна летка рідина із запахом гіркого мигдалю; застосовують для дезінфекції та дезінсекції, раніше використовували як бойову отруйну …
ЦІЛІСНЕ НАВЧАННЯ
дидактична система, яка заперечує предметне навчання; концентрує процес навчання навколо вивчення певних тем (проблем, ситуацій), які сприймаються цілісно, згідно з досвідом дитини, …
ЦІЛИК
частина гірничої породи, охоплена виробками, ще не порушена гірничими роботами.
ЦІЛИНА
необроблювані землі.
ЦІЛИНОГРАД
див. «Акмола»
ЦІМЕРМАН
(Zimerman) Крістіан, нар. 1956, пол. піаніст; мешкає у Швейцарії; виступав у багатьох країнах світу; відомі концерти й записи класичної, романтичної та сучасної музики.
ЦІН
див. «Цин»
ЦІНА
грошовий вираз обмінної вартості товару.
ЦІНА ВИРОБНИКА
ціна, визначена на підставі середньої для галузі собівартості певного товару, збільшеної на ставку прибутку.
ЦІНА ГУРТОВА
ціна продажу, запропонована підприємством гуртової торгівлі; складається з ціни виробника, збільшеної на гуртову маржу.
ЦІНА ДЕМПІНГОВА
низька, часто нижча за собівартість продукції ціна; до ц. д. вдаються з метою усунення конкурентів і завоювання ринку збуту.
ЦІНА ДОМОВЛЕНОСТІ
різновид ціни у внутрішньодержавному обороті; рівень ц. д. визначається шляхом переговорів між виробником і споживачем на підставі індивідуальних затрат на виробництво.
ЦІНА ЗАКУПІВЕЛЬНА
ціна, яку платять закупівельні підприємства постачальникам (переважно сільськогосподарської продукції).
ЦІНА ЗБУТУ
ціна, що її платить покупець виробникові за набутий товар; зазвичай для устаткування та інвестицій утворюється переважно на рівні ціни виробника; ц. з. для споживчих товарів містить також …
ЦІНА МІНІМАЛЬНА
визначений державою рівень ціни, нижче від якого не можуть бути укладені угоди; наслідком запровадження ц. м. є надлишок товарів на ринку.
ЦІНА МАКСИМАЛЬНА
визначений державою найвищий рівень ціни, яку не мають права перевищувати при укладенні угод; наслідком упровадження ц. м. є ринковий дефіцит.
ЦІНА МОНОПОЛЬНА
ціна виробів, на які існує монополія; включає вищий за середній прибуток.
ЦІНА НОМІНАЛЬНА
поточна ціна; актуальна у певний момент.
ЦІНА ОБЛІКОВА
ціна, прийнята на підставі обліку запасів на підприємстві; не підлягає зміні упродовж тривалого часу.
ЦІНА ПОРІВНЯЛЬНА
ціна, актуальна для певного періоду; складає підставу для цінового порівняння обсягу продукції в різні періоди.
ЦІНА РІВНОВАГИ
ціна, що врівноважує попит із пропозицією.
ЦІНА РЕАЛЬНА
вартість товарів, виражена у сталих цінах.
ЦІНА РОЗДРІБНА
ціна, за якою товар продається в роздрібній торгівлі; складається з ціни гуртової, збільшеної на роздрібну маржу.
ЦІНА СВІТОВА
ціна, утворена на міжнародних ринках.
ЦІНА СПРАВЕДЛИВА
проголошувана в добу середньовіччя концепція, згідно з якою справедливою є ціна, пропорційна праці, затраченій на виробництво товару, і витратам на нього.
ЦІНА СТАЛА
ціна з базового року, застосовувана для порівняння обсягу продукції в часі з метою уникнення впливу інфляції.
ЦІННЕМАНН
нар. 1907, америк. режисер; психологічні драми (Історія черниці), вестерни (Рівно ополудні), детективи (Вбивця-білоручка), антифашистські фільми (Сьомий хрест, Джулія).
ЦІОЛКОВСЬКИЙ
(Цьолковський) Костянтин Едуардович, 1857-1935, рос. вчений та винахідник, творець основ космонавтики; син пол. засланця, працював учителем у Калузі; створив першу в Росії аеродинамічну …
ЦІП
примітивне сільськогосподарське знаряддя для обмолочування зернових; складається з 2-х дерев'яних палиць, що сполучаються ременем.
ЦІРГОФФЕР
(Zierhoffer) Авґуст, 1893-1969, пол. географ, геоморфолог; професор Львівського та Познанського унів.; член Пол. АН; започаткував палеоморфологічний метод у пол. геоморфології.
ЦІСАРСЬКИЙ РОЗТИН
операційний розтин передньої черевної стінки і матки при неможливості пологів природними пологовими шляхами.
ЦІЦЕРОН
(Cicero) Марк Тулій, 106-43 до н.е. рим. громадський діяч, оратор, філософ та письменник; викрив та ліквідував змову Катіліни; судові та політичні промови, твори з теорії красномовства …
ЦАДИК
харизматичний євр. релігійний провідник хасидів, котрого поважали як посередника між Богом і людьми; вважали здатним творити чудеса.
ЦАДКІН
(Zadkine) Осип, 1890-1967, франц. скульптор рос. походження; вплив кубізму та експресіонізму; пам'ятник Зруйноване місто у Роттердамі.
ЦАЙДАМ
тектонічна западина у Китаї, на Тибетській вис.; понад 200 тис. км2; вис. 2600-3100 м; пустельна; солоні, безстічні оз.
ЦАЙС
(Zeiss) Карл, 1816-88, нім. підприємець; заснував у Єні підприємства, що виробляють високоточні оптичні прилади.
ЦАМБЛАК ГРИГОРІЙ
1364-1420, діяч Православної Церкви та письменник; родом з Болгарії; жив працював у Болгарії, Візантії, Сербії, Молдові, Румунії, Литві; з 1415 митрополит Київський; Похвальне слово …
ЦАНДІ
тип храму, що зустрічається на Яві та Балі; спершу ц. називали надгробний пам'ятник, пов'язаний з культом Шиви, згодом тип буддійського храму, багато оздобленого скульптурою.
ЦАНКАР
(Cankar) Іван, 1876-1918, словенський письменник; представник модернізму; лірика, соціально-психологічні новели, романи, драми, критично-літературні праці.
ЦАР
(Car) Станіслав, 1882-1938, пол. політик, юрист; один із керівників Безпартійного блоку співпраці з урядом; 1930-35 віце-маршал, з 1935 маршал сейму; співавтор Квітневої конституції 1935.
ЦАР
титул володарів у Росії (XVI-ХХ ст.), Болгарії (X-XIV і XX ст.), Сeрбії (XIV і XIX-XX ст.); у ц. Росії Петро I 1721 прийняв титул імпeратора.
ЦАРСЬКА ГОРІЛКА
суміш концентрованих азотної та соляної кислот; діє майже на всі метали (в тому числі на благородні).
ЦВЄТ МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ
1872-1919, рос. ботанік, фізіолог та біохімік; доктор Женевського унів.; праці, присвячені вивченню хлоропластів, хлорофілу, механізмів фотосинтезу; 1903 розробив фіз.-хіміч. метод …
ЦВЄТАЄВА МАРИНА ІВАНІВНА
1892-1941, рос. поетеса; 1922-39 на еміграції; лірика, наближена до акмеїзму (збірки Версти, Ремесло, Після Росії); автобіографічні поеми (Щуролов, Поема Гори, Поема Кінця), поетичні драми, …
ЦВІЛИК ПАВЛИНА ЙОСИПІВНА
1891-1964, укр. майстриня косівської художньої кераміки; гончарні вироби, оздоблені рослинним орнаментом, із зображеннями тварин і птахів.
ЦВІНҐЛІ
(Zwingli) Ульріх, 1484-1531, швейцарський релігійний реформатор; продовжував лютеранські реформи; його послідовники створили разом з кальвіністами Протестантську Церкву на пн. Німеччини …
ЦВІРКУНИ
комахи ряду прямокрилих, самці яких мають звуковий апарат на надкрильцях; бл. 1,2 тис. видів; заселяють переважно тропічні обл.; в Україні польовий ц. (довж. бл. 2,5 см), хатній ц. - часто …
ЦВІТІННЯ
I фаза розвитку вищої (квіткової) рослини; перехід від стадії вегетативного розвитку до генеративної стадії; з бруньок замість листків утворюються квітки. II забарвлення води, снігу …
ЦВІТНА КАПУСТА
однорічна овочева рослина з роду капуста; вживають в їжу голівку (рожу), яка складається із численних ніжних пагонів із зародками суцвіть.
ЦВАЙҐ
(Zweig) Стефан, 1881-1942, австр. письменник; з 1938 у еміграції; психологічні новели (Амок, Збентеження почуттів, Шахова новела), белетризовані біографії (Марія Стюарт, Тріумф і трагедія …
ЦВЕЙГ СТЕФАН
див. «Цвайґ» Стефан
ЦЕГЕЛЬСЬКА ОЛЕНА
1887-1971, родом з України, на еміграції у Філадельфії (США); вчителька, письменниця; книжки для дітей (Байки і казки, Слідами босих ніжок, Ганнуся йде до міста, Хліб наш насущний, Велика …
ЦЕГЕЛЬСЬКИЙ ЛОНҐИН
1875-1950, укр. громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець; член Укр. національно-демократичної партії; редактор видань: Діло, Свобода, Укр. Слово, …
ЦЕЗІЙ
Сs, хіміч. елемент з атомним числом 55; м'який сріблястий метал; хіміч. дуже активний, бурхливо реагує з водою, утворюючи гідроксид цезію, СsОН, водний розчин якого є одним з найміцніших …
ЦЕЗАР
(Caesar) Ґай Юлій, 101-44 до н.е., рим. полководець, політик і письменник; пов'язаний із партією популярів; член I тріумвірату (60); у 57-56 повністю завоював Ґаллію; після перемоги у …
ЦЕЗАР
(кесар, імператор); найвищий титул монарха; походить від родового імені Ґая Юлія Цезаря; починаючи від Октавіана Авґуста ц. - один з титулів володаря рим. держави, а з 395 - двох володарів: …
ЦЕЙЛОН
до 1972 назва острова і держави «Шрі Ланка».
ЦЕЛІАКІЯ
патологічний стан, який зустрічається у дітей, неправильна імунологічна відповідь на глютен - білок злаків (пшениці, жита); призводить до порушення кишкового всмоктування, запальних …
ЦЕЛІБАТ
безженство, відмова від одруження; у християнстві спершу добровільний, з II-III ст. пов'язаний із пустельницьким життям, з IV ст. обов'язковий у зх. Церкві; в Католицькій Церкві …
ЦЕЛАН
(Celan) Пауль (псевдонім П. Анчеля), 1920-70, австр. поет, родом з України (Чернівці), під час II Світової війни ув'язнений у румунських концтаборах; з 1948 у Франції; вплив франц. …
ЦЕЛЕБЕС
див. «Сулавесі»
ЦЕЛОБІОЗА
дисахарид; див. «сахариди».
ЦЕЛОМ
вторинна порожнина тіла (між стінкою тіла та внутрішніми органами) у безхребетних тварин, виконує багато функцій (дихальну, видільну).
ЦЕЛЬС
(Celsus) Аулус Корнеліус, 53 до н.е. - 7 н.е., рим. вчений; автор праці Мистецтва, в якій описав усі тогочасні медичні знання; твір був популярним до середини XVIII ст.
ЦЕЛЬСІЙ
(Celsius) Андерс, 1701-44, шведський природознавець; 1742 запропонував стоградусну шкалу темп., позначаючи температуру кипіння води як 100
ЦЕЛЮЛОЗА
полісахарид на основі дисахариду целобіози, гол. складова частина оболонок рослинних клітин, спричиняє механічну міцність та гнучкість рослин; важлива сировина у виробництві текстилю, …
ЦЕМЕНТ
в'яжуча речовина будівельних розчинів і бетону, твердне після змішування з водою; одержують шляхом випалювання мінеральної сировини з подальшим її розмелюванням до пилоподібного стану; …
ЦЕНЗУРА
контроль за змістом публікацій, видовищ, кінофільмів і т.п. спеціально створеними установами.
ЦЕНОБІТ
тип пустельника у ранньому християнстві в Єгипті (св. Пахомій); на відміну від анахоретів і єремітів, ц. жив у спільноті ченців під керівництвом ігумена; форми ценобітського життя згодом …
ЦЕНТНЕР
позасистемна одиниця маси; 1 ц = 100 кг.
ЦЕНТР
католицька партія в Німеччині 1870/71-1933; відстоювала федеративний устрій Райху із включенням до його складу Австрії.
ЦЕНТРАЛІЗМ
принцип побудови державного апарату в різні історичні періоди; спирається на 2 засади: концентрація влади в руках єдиного державного органу та ієрархічне підпорядкування (вертикаль влади).
ЦЕНТРАЛЬНА АМЕРИКА
континентальна частина центр. Америки, між Теуантепекським і Панамським перешийками; до складу Ц. А. входять: частина Мексики та Белізу, Ґватемала, Гондурас, Коста-Рика, Нікараґуа, …
ЦЕНТРАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМ. В. ВЕРНАДСЬКОГО НАНУ
заснована 1918 як Всенародна бібліотека України при АН, сучасна назва з 1988; найбільша наукова бібліотека в Україні, державне сховище творів друку, депозитарій публікацій ООН; у складі: …
ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА
частина нервової системи; у хребетних складається з головного та спинного мозку; містить нервові центри, тобто скупчення нервових клітин, що керують певними функціями організму, напр., …
ЦЕНТРАЛЬНА РАДА БІЛОРУСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
представницький орган, створений VII 1917 у Менську на з'їзді Білоруської соціалістичної Громади, Білоруської партії соціалістів-народників, есерів, меншовиків, бундівців; прагнула до …
ЦЕНТРАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ
представницький орган, утворений III 1917 укр. партіями та громадськими організаціями з ініціативи Товариства укр. поступовців; виступала за автономію України у складі федеративної Росії; 7 …
ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНҐО
з 1880 франц. володіння в Африці; 1910-58 частина Фр. Екваторіальної Африки (з 1946 заморська територія); 1958-60 автономна республіка у Фр. Співдружності; з 1960 незалежне, спершу під …
ЦЕНТРАЛЬНЕ РОЗВІДУВАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ
федеральне управління, гол. орган розвідки США; створене 1947 Конґресом, підпорядковане Раді Національної Безпеки; осідок у Ленґлі; провадить розвідувальну діяльність, організовує таємні …
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ В М. ЛЬВОВІ
створений 1939 на базі Архіву давніх актів м. Львова як Центр. архів давніх актів у м. Львові; під час нім. окупації 1941-44 у складі спеціального архівного управління при губернаторі …
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У М. КИЄВІ
заснований XII 1943 на базі матеріалів Київського архіву стародавніх актів, Київського обл. історичного архіву, Центр. державного архіву революції УРСР з філіями у Львові та Харкові; 1958 …
ЦЕНТРАЛЬНИЙ МАСИВ
у Франції (займає бл. 1/6 території); середня вис. 714 м; стрімким порогом Севенни спускається у долину р. Рони; у центр. частині (Овернь) - згаслі вулкани (вис. до 1885 м - г. …
ЦЕНТРАЛЬНОАТЛАНТИЧНИЙ ХРЕБЕТ
океанічний хребет, що простягається у центр. частині дна Атлантичного о. від Арктики до острова Буве на пд.; довж. 20,3 тис. км (від Ісландії); вздовж осі Ц. х. тягнеться виразна рифтова …
ЦЕНТРАЛЬНОАФРИКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА
держава в Африці. Височинна (Азанде); вологий тропічний клімат, на пд. - екваторіальний; гол. р.: Убанґі, Шарі; савани, тропічні ліси. Народи банда, гбайя, нгбанді, азанде; бл. 60% …
ЦЕНТРИСТИ
спершу політична група, партія, яка займала середні місця в парламенті між лівими і правими; сучасні політичні партії, які проголошують помірковані політичні програми, компромісні порівняно …
ЦЕНТРИФУГА
пристрій, у якому відцентрова сила використовується для розділення складових (з різною густиною) суміші рідин, напр., суспензії, емульсії; розрізняють фільтраційні, седиментаційні та …
ЦЕНТРИЧНА БУДІВЛЯ
споруда, спроектована на плані квадрата, грец. хреста, кола чи правильного багатокутника (найчастіше восьмикутника, накритого куполом).
ЦЕНТРОЛІВ
назва політичного союзу сеймових клубів 6 центристських і лівих партій Польщі (Християнської демократії, Національної робітничої партії, Пол. селянської партії П'яст, Пол. соціалістичної …
ЦЕНТУРІОН
у стародавньому Римі командир, начальник центурії; сотник.
ЦЕНТУРІЯ
у стародавньому Римі: 1. найменша військова організаційно-тактична одиниця рим. легіону, налічувала бл. 100, згодом 60 солдатів під командуванням центуріона; 2. одиниця поділу рим. громадян …
ЦЕОЛІТИ
група мінералів, алюмосилікати натрію і кальцію; світлі, містять воду у вигляді частинок Н2О - т.зв. цеолітичну воду, яку легко віддають (напр., внаслідок нагрівання), а потім легко …
ЦЕРІЙ
Се, хіміч. елемент з атомним числом 58; м'який сріблястий метал; хіміч. активний; застосовується як домішка у сплавах, його сполуки - при хіміч. аналізі, для виготовлення дугових …
ЦЕРЕТЕЛІ ЗУРАБ КОСТЯНТИНОВИЧ
нар. 1934, грузинський художник, скульптор; монументальні твори: пам'ятники (Х. Колумбові в Америці, Перемоги на Поклонній Горі у Москві), вітражі, мозаїки.
ЦЕРЕУС
кактус, часто дерев'янистий, з видовженими ребристими пагонами, вкритими пучками колючок; пустелі Пд. і Центр. Америки; збірний рід, теп. поділений на вужчі роди; пишні квітки з коротким …
ЦЕРКВА
християнська релігійна спільнота, встановлена Ісусом Христом, загал віруючих, що творять одну спільноту (Люд Божий); за християнською теологією Ц. є містичним Тілом Ісуса Христа і місцем …
ЦЕРКВА
християнський храм; будівля ц. православного та греко-католицького обряду походить від пізньовізантійських хрестово-купольних храмів, зазнавала впливу різних стилів та місцевих традицій, …
ЦЕРКОВНІ СЕЛЯНИ
категорія феодально залежних селян на укр. землях, які належали монастирям і церквам; у Київській Русі виникли після заснування монастирів (X-XI ст.), яким князі та бояри дарували землі …

1 2 > >>

© ukrslov.com - 2010