Ш, Ш двадцять дев'ята літера укр. абетки, за написанням видозмінена кирилична; позначає приголосний звук ш; вимовляється ша. ШІЛЛЕР (Schiller)
Фрідріх, 1759-1805, нім. письменник; один з найвидатніших нім. класиків (поряд з Й.В. Ґете); відіграв значну роль у розвитку європ. романтизму (ранні драми Розбійники, … ШІОФОК м. в Угорщині над оз. Балатон; 23 тис. мшк.; відомі купальні, центр відпочинку. ШІСТДЕСЯТНИКИ учасники руху за оновлення рад. суспільства в 60-ті ХХ ст.; рух ш. охоплював переважно молоду інтелігенцію, яка домагалася розширення свободи творчості, в Україні також виступала на захист … ШААНЬСI провiнцiя в центр. частинi Китаю; 195,8 тис. км2; 34,4 млн. мшк.; адмiнiстративний центр м. Сiань; височинно-гориста (Лесове плато); в долинах рiк (гол. р. Хуанхе); вирощування зернових, … ШАБА провінція на пд. сх. ДРК; 497 тис. км2; 5,2 млн. мшк.; адміністративний центр Лубумбаші; гірничий регіон світового значення (мідні, кобальтові, марганцеві, олов'яні руди); концентрація шахт … ШАБАТ євр. культовий день відпочинку - 7 день тижня (субота); в цей день обов'язкова відмова від праці, увесь час присвячується молитві й богослужінню, а також родині. ШАБЛЕЗУБИЙ ТИГР вимерлий рід хижих ссавців родини котячих; мав вел. шаблеподібні верхні ікла; жив в епоху від олігоцену до плейстоцену. ШАБЛЯ вид рубаючо-колючої холодної зброї з вигнутим односічним лезом; використовується у змаганнях з фехтування. ШАБРОЛЬ (Chabrol)
Клод, нар. 1930, франц. кінорежисер; один із піонерів франц. нової хвилі (Красень Серж, Кузини), художні фільми психологічної тематики, детективи (М'ясник, Декада страху, … ШАБУОТ євр. свято, яке тягнеться 7 тижнів (50 днів) після свята пейсах; первісно - свято закінчення збору ячменю, пізніше увічнення пам'яті про одержання Мойсеєм Десяти заповідей на г. Сінай; в … ШАВАРСЬКИЙ ОЛЕГ МИКИТОВИЧ нар. 1946, укр. актор; Національний академічний укр. драматичний театр; ролі у виставах (Конотопська відьма, Талан, Візит старої дами). ШАВЛІЯ поширена на всій земній кулі рослина родини губоцвітих; листки серцеподібні, квітки ребристі; в Україні 29 видів, з них найпоширеніша ш. лікарська (з фіолетовими квітками); деякі види ш. … ШАГАЙДА СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ (псевдонім С.В. Шагадина)
1896-1938, укр. актор; учень Леся Курбаса; Березіль; ролі у виставах (Сава Чалий, Газ, Комуна в степах) і фільмах (Кармелюк, Багата наречена, Іван, Аероград); … ШАКАЛИ назва 3-х видів хижих ссавців з родини вовчих, заселяють Азію, Пн. Африку та Балкани; подібні до вовків, нічний спосіб життя; ш. звичайний (азіатський). ШАЛІМОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ нар. 1918, укр. вчений-медик, член АН та АМН України; розробив нові методи хірургічного лікування судинних і гастроентерологічних захворювань. ШАЛАМОВ ВАРЛАМ ТИХОНОВИЧ 1907-82, рос. письменник; багаторічний в'язень сталінських концтаборів; лірика; табірна проза з автобіографічними сюжетами (Колимські оповідання). ШАЛАМУН (Salamun)
Томаж, нар. 1941, словенський поет; творчість, близька до дадаїзму та сюрреалізму, виражає протест проти традицій. ШАЛЯПІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ 1873-1938, рос. співак (бас); соліст Метрополітен-опера в Нью-Йорку; світову славу здобув виконанням вокальних партій (гол. в Борисі Годунові); Спогади з мого життя. ШАМІССО (Chamisso)
Адельберт фон, 1781-1833, нім. поет і прозаїк періоду романтизму; натураліст; соціально-революційна лірика, оповідання Дивовижна історія Петера Шлеміля; автобіографічний опис … ШАМАНСТВО форма первісної релігії, найкраще досліджена у сибірських народів; гол. рисою ш. є віра, що шаман (чарівник-знахар), завдяки вмінню зав'язувати контакт з духами, володіє надприродною силою … ШАМБОР місцевість у Центр. Франції, у департаменті Луар і Шер; музеї; славетний замок (1519-40) у стилі Ренесансу, найбільший в групі замків над Луарою. ШАМО ІГОР НАУМОВИЧ 1925-82, укр. композитор; симфонічні, камерні твори, п'єси для фортепіано (Тарасові думи), понад 300 пісень (Києве мій). ШАМОНІ-МОН-БЛАН м. у Франції, в Альпах, у передгір'ї масиву Мон-Блан, на вис. 1037 м; 9 тис. мшк.; міжнародний осередок туризму та зимових видів спорту. ШАМОТ керамічний вогнетривкий матеріал, який одержують з глини; застосовують для будівництва металургійних і кераміко-випалювальних печей, а також як домішку до формувальних мас. ШАМПАНСЬКІ ВИНА група білих, насичених вуглекислим газом вин, які виробляють переважно у провінції Шампань (Франція): сухі (брют, сек), напівсухі (демі-сек) або солодкі (дукс); відомі шумуючі вина, які … ШАМПАНЬ історична країна на пн. сх. Франції, у сх. частині Паризького Басейну, входить до складу департаменту Шампань-Арденни. Заселена кельтами, у I ст. до н.е. завойована Цезарем; графство у … ШАМПАНЬ-АРДЕННИ департамент у Пн.-Сх. Франції; 25,6 тис. км2, 1,4 млн. мшк.; гол. м.: Шалонь-на-Марні (адміністративний центр), Реймс; Шампанська долина, на сх. старі г. Арденни; інтенсивне вирощування … ШАМПЛЕН (Champlain)
Самюель де, бл. 1567-1635, франц. мандрівник, піонер колонізації Канади; 1603-15 організував дослідницькі експедиції в Канаду, 1608 заснував м. Квебек. ШАМПОЛЬЙОН (Champollion)
Жан Франсуа, 1790-1832, франц. єгиптолог; професор Колеж де Франс у Парижі; перший прочитав ієрогліфічне єгипетське письмо. ШАНГАЙ найбiльше м. i порт Китаю, поблизу гирла р. Янцзи, що впадає у Сх.-Китайське м.; 8,9 млн. мшк.; мiська агломерація (5,8 тис. км2, 13,5 млн. мшк.) є окремим районом; провiдний промисловий (в … ШАНДРУК ПАВЛО 1889-1979, укр. військовий і політичний діяч, ген.-хорунжий армії УНР; у роки I Світової війни штабс-кпт. рос. армії, учасник укр. національно-визвольних змагань 1917-21, очолював військові … ШАНЕЛЬ (Chanel)
Ґабріела (відома під псевдонім Коко), 1883-1971, франц. дизайнер жіночої моди; 1919 відкрила дім моделей у Парижі; в середині 20-х вчинила революцію у жіночому вбранні, … ШАНКАРА 778?-820?, індійський філософ; теоретик веданти (однієї з ортодоксальних систем індійської філософії), прихильник абсолютного спіритуалістичного монізму. ШАННОН міжнародний аеропорт в Ірландії, біля м. Лімерика; на трасі трансатлантичних перельотів; безмитна зона. ШАНСОН франц. пісня; для одного голосу - ш. трубадурів і труверів; багатоголоса ш. - поліфонічна і програмна (XVI ст. - К. Жаннекен); від XIX ст. - пісенька під акомпанемент фортепіано, гітари. ШАНТА ЛЕСЯ нар. 1920 у Словаччині, на еміграції в Німеччині, теп. у Канаді; укр. письменниця і педагог; книжки для дітей (На хуторі у дядька Марка, цикл оповідань про курчатко-жовтенятко, Моя … ШАНЬ група народів у Пн.-Сх. М'янмі, невел. анклави у Таїланді й Лаосі; бл. 3 млн.; сепаратистські тенденції; мова шанська тайської групи. ШАНЬСI провiнцiя в центр. частинi Китаю; 157,1 тис. км2; 30,1 млн. мшк.; адмiністративний центр - м. Тайюань; лесове плато з гiрськими пасмами; гол. р. Хуанхе; важливий район видобутку кам'яного … ШАНЬТОУ м. на пд. сх. Китаю (Куантун), торговельний i рибальський порт на Пд.-Китайському м.; 580 тис. мшк.; харчова, текстильна, хiм. промисловiсть; в районi Ш. спецiальна економiчна зона … ШАНЬТУН провiнцiя на сх. Китаю, біля Жовтого м.; 153,3 тис. км2; 86,4 млн. мшк.; адмiнiстративний центр м. Цинань; iн. м.: Ципо, Цинтао (порт); важливий сiльськогосподарський регіон Китайської … ШАПАРЕНКО ОЛЕКСАНДР МАКСИМОВИЧ нар. 1946, укр. спортсмен (веслування на каяках); чемпіон Олімпійських ігор 1968, 1972, чемпіон світу 1966, 1970, 1973, 1977-79, Європи 1967, 1969, 10-кратний чемпіон СРСР. ШАПИНКОВІ ГРИБИ гриби, які належать головним чином до класу базидіоміцетів; плодове тіло складається з ніжки і шапинки, зісподу якої розташований шар гіменофору (пластинки, трубочки, шпичасті відростки), … ШАПОВАЛ МИКИТА ЮХИМОВИЧ 1882-1935, укр. громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист; член Революційної укр. партії, Укр. партії соціалістів-революціонерів; член Укр. Центр. Ради, міністр пошт і телеграфу … ШАР КУЛІ частина кулі, отримана в результаті її перетину 2-ма паралельними площинами. ШАРІАТ мусульманське релігійне право, яке міститься в Корані; обов'язкове для усіх віруючих, які визнають іслам (право ісламу). ШАРАБАН 4-колісний відкритий кінний екіпаж з декількома поперечними сидіннями; використовувався у XIX ст. ШАРВАРОК додаткова до регулярної панщини повинність селян працювати на будівництві й ремонті доріг, мостів, гребель та ін. на землях, які входили до складу Речі Посполитої у XVI - середині XIX ст., … ШАРГОРОД м. у Вінницькій обл.; 8 тис. мшк.; підприємства харчової промисловості; Миколаївський монастир (XVII-XVIII ст.), собор Непорочного Зачаття Діви Марії (1593), синагога (1589), руїни замку … ШАРДЕН (Chardin)
Жан Батист, 1699-1779, франц. маляр; започаткував у франц. малярстві міщанську течію; натюрморти, жанрові сцени в інтер'єрі, портрети. ШАРИФ почесний титул нащадків роду онука Мугаммада - Ель-Гасана (сина Фатими й халіфа Алі); його носили правителі Мекки з роду Гашимітів. ШАРЛЕМАНЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ 1887-1970, укр. учений і громадський діяч; доктор біології, професор Київського лісового інституту; один з ініціаторів створення та секретар Київського орнітологічного товариства; 1924-31 … ШАРЛЕРУА м. у Бельгії, на р. Самбр (притока Маасу); 207 тис. мшк.; давній центр видобутку кам'яного вугілля та виплавки заліза; авіаційна, хіміч. (виробництво соди) промисловість; політехніка. ШАРЛОТТ I
(Charlotte)
де Нассау-Вайльбурґ, 1896-1985, вел. герцоґиня Люксембурзька 1919-64; зреклася на користь сина Жана.
II
м. у США (штат Пн. Кароліна); 415 тис. мшк., міська … ШАРНІР з'єднання 2-х елементів, яке забезпечує їх взаємний обертовий рух навколо осі або точки; розрізняють плоскі та об'ємні (т.зв. кульові) ш.; карданний ш. - шарнірний механізм для з'єднання … ШАРОВАРИ широкі чоловічі штани, штани до очкурні, із вшитою у поясі широкою складкою для мотузки; назва одягу таврів і скіфів, вперше згадана у Юлія Полівдека (II ст. н.е.); відомі майже всім … ШАРОЛЕ м'ясна порода худоби, виведена у місцевості Шароле (Франція); швидко досягає забійної кондиції; маса тіла бугаїв до 1400 кг; розводять також в Україні. ШАРПЕЙ порода собак, виведених у Китаї; має характерні обвислі шкірні складки, шерсть коротка, жорстка, забарвлення чорне або коричневе (усі відтінки), морда широка й тупа, язик чорно-фіолетовий; … ШАРТР м. у Центр. Франції, адміністративний центр департаменту Ер-і-Луар; 85 тис. мшк.; промисловий і туристичний центр; музей; славетний ґотичний кафедральний собор Нотр-Дам (XII-XIII ст., … ШАРТРСЬКА ШКОЛА кафедральна школа в Шартрі, заснована в X cт., у XII ст. належала до гол. філософських, теологічних і наукових центрів Європи (Бернар із Шартра, Жильбер де ла Порті, Теодор із Шартра). ШАТОБРІАН (Chateaubriand)
Франсуа Рене де, віконт, 1768-1848, франц. письменник і консервативний політик; гол. представник раннього романтизму; Дух християнської віри - поетична апологія … ШАУЛА МАТВІЙ ?-1596, укр. козацький діяч; 1596 обраний гетьманом, керував військовими діями козаків-повстанців у Білорусі та на Київщині; після капітуляції ув'язнений, страчений. ШАФРАН багаторічна гірська рослина родини півникових, поширена переважно у Середземномор'ї; з приймочок маточки одержують порошок шафрану - цінну приправу і жовтий барвник; вважається рослиною, … ШАФФ (Schaff)
Адам, нар. 1913, пол. філософ, комуністичний діяч, професор Варшавського унів., член Пол. АН і Варшавського наукового товариства; член президії Рим. клубу, гол. Ради Дир. Центру … ШАФФГАУЗЕН I
м. на пн. Швейцарії, над р. Райн; адміністративний центр кантону Ш.; 34 тис. мшк.; годинникарська промисловість; туристичний центр; музей; кафедральний собор XI-XII ст., монастир … ШАФФЕР (Shaffer)
Пітер, нар. 1926, англ. драматург; психологічні п'єси, в яких показано проблеми психопатології та причини, що її обумовлюють (Амадей); комедія Летиція і любисток. ШАФФНЕР (Schaffner)
Ганс, нар. 1908, швейцарський політик; адвокат; співучасть при створенні ЕФТА (EFTA); 1966 - президент Швейцарії. ШАХ титул перських правителів (також у формі шахиншах - цар царів); вживався також правителями мусульманських держав переважно Центр. і Пд. Азії. ШАХБАЗЯН СУРЕН ВАРДКЕСОВИЧ 1923-89, укр. кінооператор, режисер; зняв фільми Павло Корчагін, Сто тисяч, Закон Антарктиди; поставив фільми Чекаю і сподіваюся, Зона. ШАХИ гра, що проводиться на 64-клітковій дошці (шахівниці) між 2 учасниками, кожний з яких має по 16 шахових фігур (чорних або білих) і ходить ними по черзі; мета гри - поставити мат, … ШАХЛІН БОРИС АМФІАНОВИЧ нар. 1932, укр. спортсмен (спортивна гімнастика); абсолютний чемпіон Олімпійських ігор 1960, світу 1958, Європи 1955, чемпіон Олімпійських ігор 1956, 1960, 1964, світу 1954, 1958, 1962, … ШАХМАТОВ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ 1864-1920, рос. мовознавець, дослідник давньоруського літописання, член Петербурзької АН, професор Петербурзького унів.; застосував порівняльно-історичний метод у вивченні літописів, заклав … ШАХРАЙ ВАСИЛЬ МАТВІЙОВИЧ 1888-1919, діяч комуністичного руху в Україні; член більшовицької партії з 1913; 1917-18 член Народного Секретаріату рад. УНР, секретар військових справ; виступав за створення укр. … ШАХТА гірниче підприємство, що займається видобуванням корисних копалин (напр., вугілля, руд металів, кам'яної солі) з глибини землі; місце підземного видобутку. ШАХТАРСЬК м. у Донецькій обл.; 80 тис. мшк.; підприємства вугільної, легкої, харчової промисловості. Утворений 1958 внаслідок об'єднання шахтарських селищ Катик, Олексієве, Орлівка. ШАХТИНСЬКА СПРАВА показовий політичний процес 1928 над інженерами і техніками Донбасу за сфабрикованими звинуваченнями у шкідницькій діяльності (назва від м. Шахти Ростовської обл.); шахтинців засуджено до … ШАЦЬК селище Любомльського району Волинської обл.; 6 тис. мшк. Поблизу Ш. - Шацькі оз., т.зв. Шацьке поозер'я, що включає бл. 30 оз. Найбільші з них: Світязь (пл. 27,5 км2), Пулемецьке (16,3 … ШАШАРОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР 1905-92, укр. актор, режисер; родом з України, на еміграції у США; театр Стадника, Веселий Львів; ролі у виставах (Ворог, Чай у пана Прем'єра); постановки (Медея, Облога). ШАШКЕВИЧ ОТЕЦЬ МАРКІЯН (псевдонім: Руслан Шашкевич)
1811-43, укр. поет, громадський діяч; започаткував нову укр. літературу в Галичині; організатор гуртка Руська трійця, до якого входили І. Вагилевич та Я. … ШАШКИ настільна гра для 2-х осіб, проводиться на шахівниці; мета гри - збити шашки суперника за визначеними правилами або зробити неможливим їхнє пересування; відомо багато різновидів ш. на 64- … ШАШЛИК страва із шматочків баранини або волової полядвиці, перекладених шматками цибулі й сала; печеться на шампурах. ШАҐАЛ МАРК 1887-1985, франц. маляр і графік; народився у Білорусі, виховувався у євр. середовищі, з 1922 у Франції; колорист; схильний до символізму, експресіонізму, сюрреалізму; містична релігійна … ШВІЦ кантон у Центр. Швейцарії, в Альпах; 908 км2, 118 тис. мшк.; адміністративний центр Ш.; офіційна мова нім.; численні оз.: Цюріхське, Фірвальдштетське, Цуґ; туристично-рекреаційний центр, … ШВАБІЯ нім. історична обл.; у 1079-1268 належала Гогенштауфам, опісля поділена. ШВАЙЦАРІЯ с. у Сувальському воєводстві Польщі; поблизу в лісі знаходиться могильник - 70 курганів, а також плоскі могили II-V ст.; поряд із тілопальними могилами розміщені т.зв. княжі скелетні … ШВАЙЦЕР (Schweitzer)
Альберт, 1875-1965, франц. філософ, протестантський теолог, лікар-місіонер; з 1913 в Ґабоні, де створив лікувальний центр для хворих на проказу; засновник гуманістичної етики … ШВАНН (Schwann)
Теодор, 1810-82, нім. зоолог, фізіолог і гістолог; професор унів. у Лувені та Льєжі; один з авторів теорії клітинної будови організмів (разом з М.Я. Шлайденом). ШВАРЦ ЄВГЕН ЛЬВОВИЧ 1896-1958, рос. драматург; п'єси-казки, що поєднують у собі ліризм, сатиру та морально-філософську рефлексію (Звичайне чудо, Дракон). ШВАРЦВАЛЬД г. в Німеччині, на правому березі Райну; вис. до 1493 м (Фельдберґ); вкриті лісом; мінеральні джерела (курорти Баден-Баден, Баденвайлер). ШВАРЦКОПФ (Schwarzkopf)
Елізабет, нар. 1915, нім. співачка (ліричне сопрано); уславилася в операх В.А. Моцарта; також виконує пісні; веде курси вокальної інтерпретації. ШВЕДСЬКА МОВА одна із скандинавських; державна у Швеції та Фінляндії (із фінською); виокремилася у VIII ст., літературна мова з XII ст.; 2 групи діалектів: у Швеції та Фінляндії. ШВЕДСЬКА ШКОЛА В ЕКОНОМІЦІ напрям економічних досліджень, започаткованих XIX/XX ст.; дослідження стосувалися функціонування економіки, загальної рівноваги (К. Вікселль), міжнародного обміну (Б. Олін), економіки … ШВЕДТ м. в Німеччині (Бранденбурґ), порт на Одері; 50 тис. мшк.; вел. нафтопереробний комбінат (нафта транспортується нафтопроводом Дружба з Рос. Федерації). ШВЕЙЦАРІЯ федеративна держава у Європі; складається з 23 кантонів. Гористо-височинна; у центр. і пд. частині Альпи (Пеннінські, Бернські, Лепонтинські, Ретійські), на пн. Швейцарська вис., обмежена з … ШВЕРТ рухомий елемент, що збільшує бічний опір корпусу яхти (човна); поліпшує стійкість. ШВЕЦІЯ найбільша скандинавська країна, у Пн. Європі, на узбережжі Балтійського м. та зат. Каттеґат і Ересунд, займає також острови Ґотланд і Оланд. Рельєф післяльодовиковий, гористо-височинний на … ШВИДКІСТЬ відношення шляху до часу, протягом якого було пройдено цей шлях (лінійна ш.), або кута до часу (кутова ш.); тобто шлях або кут, пройдені за одиницю часу, напр., за 1 с, 1 год. ШЕБЕКА вітрильник (XVII-XVIII ст.), 3-щогловий з лат. парусним оснащенням (також з веслами); малі ш. називали фелуками (ще теп. трапляються біля берегів Іспанії).
| 