Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру Ґ (340)

1 2 3 4 > >>
Ґ, Ґ
п'ята літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук ґ; вимовляється ґе, вживається в окремих словах іншомовного походження згідно з …
ҐІББОН
(Gibbon) Едвард, 1737-94, брит. історик; автор цінної до сьогодні праці Занепад Рим. імперії.
ҐІБЕЛІНИ ТА ҐВЕЛЬФИ
ворогуючі політичні напрями в Італії XII-XV ст.: прихильники імперії - ґібеліни (з Вайблінґен, замку Гогенштауфенів), прихильники папи - ґвельфи (з родини Вельфів, гол. противників …
ҐІБЕРТІ
(Ghiberti) Лоренцо, бл. 1378-1455, італ. скульптор та ювелір часів ґотики і Ренесансу, працював у Флоренції; гол. роботи: бронзові двері (Porta del Paradiso; Двері до раю) у …
ҐІБРАЛТАР
залежна територія Великої Британії, м. і порт на пд. крайчику Піренейського півостр., над Ґібралтарською прот.; 5,8 км2, 31 тис. мшк.; фортеця, база ВМФ та ВПФ.У старовину Ґібралтарську …
ҐІДРАНҐІЯ
див. «гортензія»
ҐІЗА
м. у Каїрі, поблизу Каїра; 2,1 млн. мшк.; тютюнова, машинобудівна, електронна промисловість; туристичний центр; на межі пустелі частина мемфіського акрополю; 3 піраміди фараонів з IV …
ҐІЗЕЛЬ ІНОКЕНТІЙ
бл. 1600-83, укр. церковний, освітній і громадський діяч; професор і ректор Києво-Могилянської Колегії (з 1645), архімандрит Києво-Печерської лаври; філософська праця Opus totius …
ҐІЗИ
франц. герцоґський рід, впливовий у XVI-XVII ст.; під час релігійних воєн у Франції на чолі католицької партії; найвідоміший з Ґ. Генріх I (1550-88), співорганізатор різні гуґенотів в ніч …
ҐІЗО
(Guizot) Франсуа, 1787-1874, франц. історик і політик; в пeріод липнeвої монарxії 1830-48 гол. консeрвативниx конституційниx монарxістів; 1847-48 прeм'єр; праці з новітньої історії.
ҐІЛЛЕСПІ
(Gillespie) Джон (званий Діззі Ґіллеспі), 1917-93, америк. джазовий трубач, вокаліст, аранжувальник і композитор; представник стилю бі-боп; у співі застосовував техніку scat (співання …
ҐІЛЬҐАМЕШ
напівлегендарний правитель шумерського міста Урук (кінець XXVI - поч. XXVI ст. до н.е.), герой ассиро-вавилонського епосу.
ҐІЛҐУД
(Gielgud) баронет Джон, нар. 1904, англ. актор та режисер; виступи у багатьох лондонських театрах; численні ролі у п'єсах В. Шекспіра (Гамлет, Король Лір), а також у п'єсах Д. Сторі, Г. …
ҐІНЗБЕРҐ
(Ginsberg) Аллен, нар. 1926, амер. поет; програмні твори покоління битників (поеми Волання, Кеддіш); культ спонтанного приватного й соціального життя як альтернатива антигуманній …
ҐІНЗБУРҐ ЄВГЕНІЯ СЕМЕНІВНА
1906-77, рос. письменниця, мати В. Аксьонова; у 30-х викладач марксистської філософії, дружина високопоставленого більшовицького керівника, була репресована; досвід тюрем і сталінських …
ҐІНЗБУРҐ ЛІДІЯ ЯКІВНА
1902-90, рос. літературознавець, письменниця, автор праць про М.Ю. Лермонтова, О.І. Герцена, книг Про лірику, Про психологічну прозу, Про літературного героя, філософських есе та мемуарів …
ҐІНЗБУРҐ МОЙСЕЙ ЯКОВИЧ
1892-1946, рос. архітектор; чільний представник конструктивістської архітектури 20-30-х XX ст; викладав у ВХУТеМасі.
ҐІННЕС
(Guinnes) баронет Алек, нар. 1914, англ. актор і режисер; виступав у лондонських театрах; ролі: Блазень у Королі Лірі та Гамлет у Гамлеті В. Шекспіра, Король у Король умирає Е. Іонеско; …
ҐІНЬЙОЛЬ
персонаж франц. лялькового театру, з'явився у XVIII ст.; уособлення ляльки та лялькового театру.
ҐІРЕЇ
династія кримських ханів XV-XVIII ст.; найвідоміші: Хаджі-Ґірей (?-1466), засновник династії і Кримського ханства, хан з 1443, здобув незалежність від Вел. Орди; Менґли-Ґірей (?-1514), хан …
ҐІРЛАНДАЙО
(Ghirlandaio) Доменіко (псевдонім ді Томаззо Біґорді), 1449-94, італ. маляр; представник ренесансного флорентійського малярства; картини та фрески на релігійну тематику, портрети; учитель …
ҐІРОКАСТРА
м. у Пд. Албанії; 25 тис. мшк., переважно грец. меншина; педагогічний інститут; місто-музей.
ҐІТА
?-1107, дочка англ. короля Гарольда II Ґодвінсона, дружина вел. кн. київського Володимира Мономаха, який згадує про неї у Повчанні.
ҐІШ
(Gish) Ліліан, 1896-1991, америк. актриса; ролі невинної жертви долі у фільмах Д.В. Ґріффіта (Народження нації, Зламана лілія, Шлях на Схід, Дві сирітки); працювала в театрі, на ТБ, …
ҐАБЕЛОК
шкіра молодого теляти.
ҐАБЕН
(Gabin) Жан (справжнє - Ж. Алексі Монкорже), 1904-76, франц. актор кіно і театру; ролі у фільмах т.зв. поетичного реалізму (Набережна туманів, День починається), у воєнних драмах …
ҐАБЕРШРАК
(Gaberschrak) Міклаш, XV ст., пол. маляр пізньої ґотики; один із небагатьох середньовічних малярів, прізвище яких відоме; Авґустіанський поліптих.
ҐАБО НАУМ
(псевдонім Наума Неємії Певзнера) 1890-1977, скульптор рос. походження; у 1922-46 працював у світових осередках модерного мистецтва (Баугаус, Париж, Англія), від 1946 в США, один із гол. …
ҐАБОН
держава в Африці, на узбережжі Атлантичного о. Територія височинна, узбережжя низове; вологі екваторіальні ліси - бл. 5% поверхні. Народи банту; католики, протестанти. Основа економіки - …
ҐАБОРОНЕ
столиця Ботсвани; 135 тис. мшк.; центр торгівлі худобою; харчова, деревообробна промисловість; унів.
ҐАБРІЄЛЬ
(Gabriel) Жак Анж, 1698-1792, франц. архітектор, один з чільних представників франц. класицизму; придворний архітектор Людовіка XV; опера у Версальському палаці, палац Малий Тріанон, …
ҐАДАМЕР
(Gadamer) Ганс Ґеорґ, нар. 1900, нім. філософ, професор Ляйпціґського та Гайдельберзького унів., співзасновник філософської герменевтики, яку розглядав не лише як метод гуманітарних наук, …
ҐАДДІ
(Gaddi) Таддео, ?-бл. 1366, італ. маляр епохи треченто; учень і послідовник Джотто; працював у Флоренції; картини і фрески на релігійну тематику.
ҐАДДА
(Gadda) Карло Еміліо, 1893-73, італ. письменник; експериментальні у мовному аспекті романи (Механіка, Пізнання страждання), оповідання, есе.
ҐАЗА
м. у Палестині, на узбережжі Середземного м.; гол. м. Сектора Ґази; 550 тис. мшк.; торговельний порт, ремесла.
ҐАЗЕТА ВИБОРЧА
(Gazeta Wyborcza) перша незалежна високотиражна інформаційно-публіцистична пол. газета, видається від 1989 у Варшаві; гол. редактор А. Міхнік.
ҐАЗЕТТ ДЕ ЛЕОПОЛЬ
(Gazette de Leopol - Львівська Газета) перша газета на укр. землях, виходила у Львові 1786 (51 число) франц. мовою; тижневик, орієнтований на аристократичні кола Галичини; видавець - …
ҐАЗИ СЕКТОР
пустельна територія у пд. Палестині, над Середземним м.; 363 км2; 612 тис. мшк.; гол. місто Ґаза (зосереджено бл. 90% населення); вирощування (штучне зрошення) зернових, цитрусових і …
ҐАЗНАВІДИ
977-1186, династія тюркського походження; султанат Ґ. охоплював Пн. Індію, теп. Афґаністан та Іран; столиця - Ґазні; найвидатніший правитель, Махмуд Ґазневі (бл. 998-1030), завоював Індію.
ҐАЙАНА
див. «Ґаяна»
ҐАЙЦИ
(Gajcy) Тадеуш (псевдонім Кароль Топорницький), 1922-44, пол. поет; загинув під час Варшавського повстання у лавах АК; вірші-видіння (Грім насущний), жартівлива (Недільна містерія), …
ҐАЛІЛЕЙ
I (Galilei) Ґалілео, 1564-1642, італ. фізик, астроном та філософ, сформулював закон вільного падіння тіл, застосував зорову трубу для астрономічних спостережень, відкрив, зокрема, 4 …
ҐАЛІСІЯ
автономна обл. та історична країна у Пн.-Зх. Іспанії, на узбережжі Атлантичного о.; 29,4 тис. км2, 2,8 млн. мшк., ґалісійці; гол. м.: Сантьяґо-де-Компостела (адміністративний центр), Віґо і …
ҐАЛАПАҐОС
група вулканічних островів у Тихому о., володіння Еквадору; 7,8 тис. км2, 10 тис. мшк.; найбільші острови: Ісабула, Санта-Крус, Фернандина; кава, цукрова тростина; тваринництво; …
ҐАЛАЦ
м. у сх. Румунії, порт на Дунаї, найбільший у країні; 326 тис. мшк.; металургія, корабельня; унів.
ҐАЛАҐАН ГРИГОРІЙ ПАВЛОВИЧ
1819-88, укр. вел. землевласник, громадський діяч, меценат; діяч ліберального руху в Україні, член Державної Ради Рос. імперії (з 1882); протегував і фінансово підтримував діячів укр. …
ҐАЛБРЕЙТ
(Galbraith) Джон Кеннет, нар. 1908, америк. економіст, дипломат і письменник; професор Гарвардського унів. у Кембриджі, прихильник державного регулювання в економіці; Суспільство …
ҐАЛВЕСТОН
м. у США (штат Техас), порт над Мексиканською зат.; 60 тис. мшк., міська агломерація 230 тис.; корабельні, нафтохіміч. промисловість; унів.; пляжі.
ҐАЛЕН
(Galen) Клеменс Авґуст фон, 1878-1946, єпископ Мюнстера, кардинал, один з найвідважніших нім. священиків, котрий відверто виступав проти нацистів у роки гітлеризму; після II Світової …
ҐАЛЕН КЛАВДІЙ
130-200, рим. лікар та натураліст; праці з філософії та медицини; вивчав анатомію та фізіологію, проводив розтини трупів людей і тварин; прихильник світоглядної концепції Платона; на честь …
ҐАЛЕНОВІ ПРЕПАРАТИ
ліки, виготовлені із сировини рослинного походження (квітів, плодів, насіння, листя, кори, коренів) у формі гранул, порошків, настоїв, соків, мазей та ін.; названі на честь Клавдія Ґалена.
ҐАЛЛІКАНСТВО
доктринально-політичний рух у франц. католицизмі (з XIII до XIX ст.), спрямований на створення автономної Католицької Церкви у Франції; 1853 засуджений франц. єпископами, бо суперечив …
ҐАЛЛІЯ
в античну добу назва території, населеної племенами кельтських ґаллів: Цизальпійська Ґ. - територія Пн. Італії до р. По, завойована римлянами у III - середині I ст. до н.е.; Трансальпійська …
ҐАЛЛЕ
стиль декорування посуду і ламп із кольорового накладного скла; започаткований франц. склярем-керамістом Ґалле.
ҐАЛЛЕН-КАЛЛЕЛА
(Gallen-Kallela) Акселі, 1865-1931, фінський маляр і графік; спершу реалістичні картини, пізніше твори, пройняті містичним символізмом; цикл картин на теми народного епосу Калевала; …
ҐАЛУА
(Galois) Еваріст, 1811-32, франц. математик; незалежно від Н. Абеля довів, що алгебричні рівняння 5-го і вищих степенів у загальному вигляді не розв'язуються в радикалах; створив загальну …
ҐАЛЧИНСЬКИЙ
(Galczynski) Константи Ільдефонс, 1905-53, пол. поет; у творчості переважала ліричність, настроєвість, фантазія, гумор з елементами абсурду, іронія, гротеск; вірші (Зачарований фіакр), …
ҐАЛЬЇНАС
мис на півостр. Ґвахіра, в Колумбії; крайня пн. точка Пд. Америки; 12°25’ N, 71°40’ W.
ҐАЛЬВАНІ
(Galvani) Луїджі, 1737-98, італ. лікар, фізик та фізіолог; професор Болонського унів.; основоположник електрофізіології, вивчав гол. чином електричні явища у м'язах і нервах тварин, …
ҐАМEЛЕН
(Gamelin) Моріс, 1872-1958, франц. ген.; з 1935 начальник гeнeрального штабу, з 1938 начальник штабу національної оборони, IX 1939 - V 1940 головнокомандувач союзних військ; в'язень …
ҐАМА ВАШКУ ДА
(Gama) 1460-1524, португ. мореплавець; 1497-99 відкрив морський шлях до Індії навколо Африки (дійшов до Калькутти); засновував факторії в Індії та Африці.
ҐАМБEТТА
(Gambetta) Лeон, 1838-82, франц. політик; рeспубліканeць, 1870-71 член Уряду національної оборони, покинув оточeний німцями Париж на повітряній кулі з мeтою організації нової франц. …
ҐАМБІЯ
держава в Африці, на узбережжі Атлантичного о. Низовинна територія вздовж р. Ґ.; вологий екваторіальний клімат; савани. Слаборозвинута сільськогосподарська країна; вирощування арахісу, …
ҐАНА
I (Ghana, Республіка Ґана) держава в Африці, на узбережжі Ґвінейської зат. Територія низовинно-височинна; екваторіальний вологий клімат, на зх. узбережжі екваторіальний. Народи акан, еве, …
ҐАНДІ ІНДІРА
1917-84, дочка Дж. Неру, індійський політик; з 1939 діячка Індійського національного конгресу, 1966-77 і 1980-84 прем'єр; убита сикгськими терористами.
ҐАНДІ МОГАНДАС КАРАМЧАНД
1869-1948, індійський національний лідер; 1893-1914 у Пд. Африці (Наталь) боровся проти дискримінації індуської меншини під гаслом сатьяґрахи (домагання належних прав, опір несправедливості …
ҐАНҐ
ріка в Індії та Банґладеш; довж. 2700 км, басейн (разом із Брагмапутрою) понад 2 млн. км2; витоки в Гімалаях із льодовика Ґанґотрі, через Індостанську низ. тече в широкій долині, після …
ҐАО
м. в Малі, порт над Ніґером; близько 30 тис. мешканців. Заснований близько 670 на транссахарському торговому шляху; з 1009 столиця держави Сонгаї; розквіт у XV ст.; зруйноване в XVI ст. …
ҐАОЛЯН
однорічна трав'яниста рослина родини злакових, вид сорго, вирощують у Пн. Китаї, Кореї, Японії, харчова (крупа, борошно) і кормова (сіно, силос) культура; солому використовують для …
ҐАОШАН
збірна назва 10 малайських народностей, які віддавна проживали на острові Тайвань; бл. 346 тис., мова австронезійської групи; асимільовані китайцями; землероби; в минулому мисливці за …
ҐАРІБАЛЬДІ
(Garibaldi) Джузеппе, 1807-82, італ. національний герой, ген.; провідник боротьби за визволення та об'єднання Італії, демократ і республіканець; 1848, 1859 і 1866 - командир добровольчих …
ҐАРБО
(Garbo) Ґрета (справжнє Ґрета Лувіса Ґустафсон), 1905-90, америк. кіноактриса шведського походження; найславетніша зірка 20-30-х; ролі в історичній мелодрамі Королева Крістіна, …
ҐАРВІ МАРКУС МОСІАГ
(Garvey) 1887-1940, негритянський діяч у Америці; 1914 заснував на Ямайці, згодом у США, Загальне товариство для поліпшення становища негрів (UNIA), першу авторитетну негритянську …
ҐАРДА
оз. біля підніжжя Альп, найбільше в Італії; 370 км2, гл. до 346 м; витоки р. Мінчо (притока По); судноплавне.
ҐАРДАН
(Gardan) Юліуш (справжнє Ю. Ґрадштайн), 1902-45, пол. кінорежисер; екранізації літературних творів (Прокажена, Доктор Мурек, Привабливість життя), кінокомедії.
ҐАРДНЕР
(Gardner) Ава, 1922-90, америк. кіноактриса; ролі у психологічно-побутових драмах (На останньому березі, Ніч ігуани, Маєрлінґ, Життя і часи судді Роя Бінґа).
ҐАРЛЕНД
(Garland) Джуді (справжнє Френсіс Ґамм), 1922-69, америк. співачка та кіноактриса; дружина В. Мінеллі, мати Л. Мінеллі; виконавиця пісень С. Портера, Р. Роджерса, Дж. Ґершвіна; ролі в …
ҐАРМІШ-ПАРТЕНКІРХЕН
м. в Німеччині (Баварія), в Альпах; 27 тис. мшк.; відомий осередок зимових видів спорту, туризму та відпочинку.
ҐАРНЬЄ
(Garnier) Шарль, 1825-98, франц. архітектор; еклектична будівля опери в Парижі, театр і казино в Монте-Карло.
ҐАРОННА
р. у Франції; довж. 650 км; витоки у Піренеях, в Іспанії; впадає до Біскайської зат., утворюючи разом із р. Дордонь естуарій Жиронда; судноплавна 190 км (вище Ґароннського каналу); гол. м. …
ҐАРРІК
(Garrick) Девід, 1717-79, найвидатніший англ. актор XVIII ст.; працював у театрі Друрі лейн в Лондоні (був також його дир.); ролі у драмах В. Шекспіра, К. Ґіббера, Б. Джонсона, Т. Отвея; …
ҐАРСІЯ ЛОРКА
(Garcia Lorcа) Федеріко, 1898-1936, іспан. поет, драматург; пов'язані з іспан. фольклором поезії (Циганський баладник), історичні та психологічно-побутові трагедії (Криваве весілля), …
ҐАРСІЯ МАРКЕС
(Garcia Marquez) Ґабрієль, нар. 1928, колумбійський письменник і журналіст; у прозі поєднує реалізм із фантастикою - найвище досягнення т.зв. магічного реалізму; роман-епопея Сто років …
ҐАСКІЛЛ
(Gaskill) Вільям, нар. 1930, англ. режисер та актор; працював переважно у Королівському Театрі в Лондоні; інсценізації п'єс Б. Брехта (Матінка Кураж), Ф. Дюрренматта, Дж. Осборна, Дж. …
ҐАСКОНЬ
історична країна у Франції, у передгір'ях Піренеїв; населення баскського походження; лісівництво, вирощування винограду, розведення худоби. У стародавні часи та у середньовіччі частина …
ҐАТИ ЗАХІДНІ
гори в Індії, утворюють зх. край плато Декан; вис. до 2695 м (Анаймуді); залишки вологих екваторіальних і мусонних лісів; плантації чаю.
ҐАТИ СХІДНІ
гори в Індії, вздовж узбережжя Бенґальської зат.; обмежують на сх. плато Декан; вис. до 1680 м; мусонні ліси; плантації кави.
ҐАТРІ
(Guthrie) баронет Тайрон, 1900-71, англ. режисер, актор; працював у театрах Седлерз Велс та Олд Вік у Лондоні; 1962 заснував і очолив театр Тайрон Ґатрі театр у Міннеаполісі; новаторські …
ҐАТТАМЕЛАТІ СТАТУЯ
кінний пам'ятник кондотьєрові Ерасмо ді Нарні, зв. Ґаттамелаті, виконаний Донателло і встановлений 1453 перед базилікою св. Антонія у Падуї; за зразок взятий античний пам'ятник Марка …
ҐАУДІ
(Gaudi) Антоніо, 1852-1926, іспан. архітектор, творець індивідуального різновиду іспан. модернізму; роботи переважно у Барселоні; Свята Родина, кам'яниці (в т. ч. Каса Міла), споруди у …
ҐАУСС
(Gauss) Карл Фрідріх, 1777-1855, нім. математик, астроном, геодезист; один з найвидатніших математиків світу; йому належать блискучі дослідження з алгебри, геометричної оптики, …
ҐАУЧО
кінний пастух худоби на степових теренах Арґентини, Бразилії та Уруґваю; ґ. як суспільна група створили оригінальний фольклор; теп. також: найманий робітник у тваринницьких господарствах.
ҐАФЕЛЬНЕ ВІТРИЛЬНЕ ОСНАЩЕННЯ
чотирикутні паруси, натягнуті між щоглою, бомом і ґафелем (дозволяють досягти вел. парусності).
ҐАЯНА
країна у Пд. Америці, на узбережжі Атлантичного о. На пн. і сх. низовинна, на пд. Ґвіанське плоскогір'я; клімат тропічний на узбережжі, та субтропічний на пд.; гол. р. Ессекібо; тропічні …
ҐВІАНА
регіон у Пд. Америці, на узбережжі Атлантичного о., між низ. Оріноко та Амазонки; височинний - Ґвіанське плоскогір'я; держави: Ґаяна, Сурінам, частина Бразилії, Венесуели та Фр. Ґвіани.
ҐВІАНСЬКА ТЕЧІЯ
тепла течія у зх. частині Атлантичного о., пливе вздовж берегів Пд. Америки до Карибського м.; 3 км/год.
ҐВІАНСЬКЕ ПЛОСКОГІР'Я
плоскогір'я в Пд. Америці, між низ. Оріноко і Амазонки; 1,2 млн. км2; вис. до 3014 м (Ла-Небліна); ріки з порогами і водоспадами (найбільший Салто Ангел - 1054 м); екваторіальні ліси; …
ҐВІДО РЕНІ
див. «Рені Ґвідо»
ҐВІНЕЙСЬКА ЗАТОКА
вел. затока Атлантичного о., біля узбережжя Центр. Африки; 1,5 млн. км2; гл. до 6363 м; впадають р.: Ніґер, Конґо; видобуток нафти; порти: Абіджан (Кот Д'Івуар), Аккра (Ґана), Лаґос, …

1 2 3 4 > >>

© ukrslov.com - 2010