Домівка Про проект Зворотний зв'язок Зробити закладку
beta

  
ukrslov.com →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру Д (997)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>
Д'АЛАМБЕР
(d'Alembert) Жан Лерон, 1717-83, франц. філософ, математик, фізик, співзасновник Великої франц. енциклопедії; вважав за необхідне створення науки, яка б спиралась на чуттєвий досвід; …
Д'АННУНЦІО
(D'Annunzio) Ґабрієле, 1863-1938, італ. письменник; прибічник фашизму; у творчості дотримувався засад веризму із впливами ніцшеанства й символізму; лірика, романи (Насолода), драми …
Д, Д
шоста літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук д; вимовляється де.
ДЄЄВА ІРИНА САВЕЛІВНА
1886-1971, укр. режисер; перша жінка-режисер в Україні; організатор Київського дитячого театру, театру робітничої молоді; постановки (Дитинство, Ревізор).
ДЄР
м. у Пн.-Зх. Угорщині, порт у гирлі рік Раби та Дунаю; 130 тис. мшк.; виробництво транспортних засобів; дорожній вузол на автостраді Будапешт-Відень; музей; храми, у т.ч. кафедральний собор …
ДІЄЗ
у музичній нотації - графічний знак підвищення висоти звуку на півтону, напр., с на сіs, або на цілий тон (дубль-дієз), напр., f на fisis.
ДІЄПРИКМЕТНИК
форма дієслова, яка в реченні виступає означенням; в укр. мові д. активного та пасивного стану (напр. люблячий, коханий).
ДІЄПРИСЛІВНИК
незмінювана форма дієслова, що поєднує в собі ознаки дієслова та прислівника й означає додаткову дію стосовно гол., на яку вказує дієслово-присудок; у реченні виступає обставиною; буває …
ДІЄСЛОВО
частина мови, що виражає дію або стан як процес; виконує у реченні роль присудка (т.зв. особові форми); іменні форми д. (інфінітив, дієприкметник, дієприслівник) можуть виконувати у реченні …
ДІЄТА
спеціально розроблений режим харчування здорової (залежно від віку, статі, виконуваної роботи тощо) і хворої людини (залежно від захворювання).
ДІЄТОЛОГІЯ
наука про раціональне харчування та його практичне застосування.
ДІЄЦЕЗІЯ
територіальна одиниця Католицької Церкви, керована єпископом-ординарієм; входить до складу митрополії чи підпорядковується безпосередньо Ватиканові; д. військова пов'язана не з територією, …
ДІАБАЗ
темнозелена магматична гірська жильна порода в мінеральному складі базальту, тільки крупнозернистіша; будівельний та шляховий матеріал.
ДІАБЕТ ЦУКРОВИЙ
порушення вуглеводневого обміну внаслідок недостатнього виділення інсуліну; високий рівень цукру у крові, цукросеча; невиліковний, ускладнення - діабетична кома.
ДІАГНОСТИКА
вчення про розпізнавання хвороби, її симптоми та інтерпретацію, про різновиди діагностичних досліджень і техніку їх виконання; напр. д. лабораторна, д. пренатальна, д. серологічна, д. …
ДІАГОНАЛЬ
для багатокутника - відрізок, що з'єднує 2 його несусідні вершини; для багатогранника - відрізок, що з'єднує 2 його вершини, які не лежать на тій самій грані.
ДІАГРАМА
графічне представлення процесу або структури, вид графіка, схеми і т. п.
ДІАДЕМА
декоративна пов'язка на голові з тканини або обруч з дорогоцінного металу; ознака королівської або священичої влади; використовувалась також як прикраса.
ДІАДОХИ
в античну добу македонські воєначальники, які після періоду воєн по смерті Александра III Великого поділили між собою його державу; родоначальники елліністичних династій: Птолемеїв, …
ДІАДУМЕН
атлет, що пов'язує на голові стрічку переможця; починаючи з бл. 470 до н.е. тема у грец. пластиці; відомі варіанти втілення теми д. у бронзі; т.зв. Анадумен Фідія (бл. 440 до н.е.) і …
ДІАЛІЗ
метод розділення речовин, особливо очищення колоїдних розчинів, при якому використовується неоднакова здатність молекул проникати крізь напівпроникні перегородки (мембрани); молекули …
ДІАЛЕКТ
різновид певної мови, засіб спілкування осіб, пов'язаних тісною територіальною, професійною або соціальною спільністю; у вужчому розумінні - регіональний різновид мови, який відрізняється …
ДІАЛЕКТИКА
філософське поняття, під яким розуміється: мистецтво дискусії, насамперед вміння знайти істину через розкриття і подолання суперечностей у міркуваннях противника (античність), мистецтво …
ДІАЛЕКТОЛОГІЯ
розділ мовознавства, який вивчає територіальні різновиди національних мов і опрацьовує матеріал для укладання мовних атласів та діалектологічних словників.
ДІАМАНТ
спеціальний, опрацьований у XVII ст., спосіб шліфування алмазів та ін. прозорих дорогоцінних каменів; камінь отримує форму подвійної піраміди із зрізаними вершинами; звичайно - …
ДІАМЕТР
найдовша хорда у колі; довж. д. рівна довж. 2 радіусів.
ДІАНА
в рим. міфології богиня лісів, тварин, місяця і плодючості; опікунка жінок під час пологів; ототожнювана з грец. Артемідою.
ДІАПОЗИТИВ
позитивне фотографічне зображення на прозорому матеріалі.
ДІАРІЙ
щоденник подій приватного і громадського життя (д. сімейні, сеймів, воєнні і д. з'їздів), поширені в Україні у XVII-XVIII ст.
ДІАС БАРТОЛОМЕО
див. «Діаш Бартоломеу»
ДІАС ДЕ ЛА КРУС
(Diaz de la Cruz) Порфіріо, 1830-1915, мексиканський диктатор, ген.; учасник ліберальної революції 1854-76; як диктатор (1877-1911) ліквідував більшість її реформ; повалений мексиканською …
ДІАСКОП
див. «проектор»
ДІАСПОРА
(від грец. слова діаспора - розсіяння) розсіяння різними країнами народу, вигнаного з батьківщини чужинцями, вперше поняття д. вжите щодо євр. народу, вигнаного римлянами у I ст. н.е. з …
ДІАТОМІТ
щільна кремниста осадова порода; білий, жовтий чи світло-сірий; складається з панцирів діатомових водоростей; ясний, легкий, пористий; зокрема абсорбційний і термоізоляційний матеріал.
ДІАТОМЕЇ
одноклітинні водорості; стінка клітини, насичена кремнеземом, утворює шкаралупку з променистою або перистою орнаментацією; бл. 10 тис. видів.
ДІАФРАГМА
I в оптичних приладах (напр., у фотоапаратах) перегородка з отвором, розміри якого можна регулювати; обмежує кількість світла, що проходить через об'єктив приладу; різновиди д.: ірисові, …
ДІАШ БАРТОЛОМЕУ
(Dias) 1450-1500, португ. мореплавець; 1488 відкрив мис Доброї Надії і досягнув Мадаґаскару.
ДІБРОВА ВОЛОДИМИР ГЕОРГІЙОВИЧ
нар. 1951, укр. прозаїк, драматург, перекладач, представник нової генерації; цикл оповідань Про Пельце, книги Тексти з назвами і без назв, Пісні Бітлз, п'єса Двадцять такий-то з'їзд нашої …
ДІВІДЕ ЕТ ІМПЕРА
(divide et impera, поділяй і владарюй) стародавній принцип розсварювання інших, аби мати змогу ними правити.
ДІВОВИЧ СЕМЕН
укр. письменник середини XVIII ст., перекладач Генеральної військової канцелярії; у історичній поемі-діалозі Разговор Великороссии с Малороссией (Розмова Росії з Україною) висловив ідею …
ДІГТЯРЕНКО КУЗЬМА ЯКОВИЧ
1900-42, укр. актор, режисер; Березіль, лабораторія Леся Курбаса; ролі у виставах (Гайдамаки); постановки (Заповіт пана Ралка, МРТО); репресований.
ДІДЕЛЬФІЇ
73 види сумчастих ссавців, живуть у лісах і заростях обидвох Америк; спосіб життя - нічний, на деревах; особливо поширений д. пн.
ДІДИК ТАМАРА СОФРОНІВНА
нар. 1935, укр. співачка (сопрано); до 1993 солістка Львівського театру опери та балету; партії: Мирослава (Золотий обруч), Єлизавета (Тангейзер).
ДІДИЧІ
у Речі Посполитій та Рос. імперії XIV-XIX ст. землевласники, котрі отримали свої володіння на підставі спадкового права (від дідів); в Укр. козацькій державі до категорії д. могли належати …
ДІДО
родина франц. книготорговців, видавців та друкарів; Франсуа Амбруаз, 1730-1804, розвинув систему друкарських кеглів, видав серію Ad usum Delphini, винайшов шрифт, званий антиквою Дідо, …
ДІДОНА
в рим. міфології дочка царя Тиру, засновниця Карфаґену.
ДІДРО
(Diderot) Дені, 1713-84, франц. філософ-просвітитель, літературний критик і мистецтвознавець, письменник; співзасновник Великої франц. енциклопедії; повісті, оповідання, театральні п'єси; …
ДІДУХ ВОЛОДИМИР ЄВГЕНОВИЧ
нар. 1937, укр. співак (баритон); у складі чоловічого вокального квартету Явір.
ДІЕЛЕКТРИК
речовина, яка практично не пропускає електричного струму (напр., ебоніт, скло, порцеляна).
ДІЖОН
м. у Франції, на узбережжі р. Сона та Бурґундського каналу, адміністративний центр департаменту Бурґонь; міська агломерація 226 тис. мшк.; центр промисловості (сільськогосподарські машини, …
ДІЗЕЛЬ
(Diesel) Рудольф, 1858-1913, нім. інженер, конструктор; 1897 сконструював перший діючий поршневий двигун внутрішнього згоряння з автоматичним запалюванням.
ДІЗНІ
(Disney) Волт, 1901-66, америк. кінорежисер і продюсер; серії короткометражних анімаційних фільмів з популярними героями Мишеням Мікі, Каченям Дональдом, Собакою Плутоном і повнометражні …
ДІЗРАЕЛІ
(Disraeli) Бенджамін, 1804-81, брит. політик, письменник; 1852, 1858-59 та 1866-68 канцлер скарбниці; з 1868 гол. Консервативної партії, визначив програму і організував центр. структури …
ДІКІНСОН
(Dickinson) Емілі, 1830-1886, америк. поетеса; епіграматична медитативна лірика поєднує в собі драматизм буденності з метафізичними й екзистенціальними роздумами.
ДІКЕНС ЧАРЛЗ
(Dickens) 1812-70, англ. письменник; найвідоміший представник англ. реалістичної соціально-побутової повісті XIX ст.; поєднував суспільну критику з ліризмом і гумором (Посмертні записки …
ДІККЕНС ЧАРЛЗ
див. «Дікенс Чарлз»
ДІКЛІТРА
декоративна рослина пн. півкулі; листки перисті, квітки серцеподібні, червоні, в китицях; вирощують на квітниках.
ДІКТОНІУС
(Diktonius) Ельмер Рафаель, 1896-1961, фінський письменник, писав шведською мовою; поезії, роман про громадянську війну 1918, новели; вплив на шведський модернізм 30-х.
ДІЛАН
(Dylan) Боб (справжнє Роберт Ціммерман), нар. 1941, америк. співак, поет і композитор; виконавець власних пісень громадянського та політичного змісту.
ДІЛЕННЯ
арифметична дія, в результаті якої за заданими числами a, b (b
ДІЛЬТЕЙ
(Dilthey) Вільгельм, 1833-1911, нім. філософ і теоретик культури; професор Базельського й Берлінського унів., представник філософії життя, вимагав інтуїтивного розуміння як …
ДІМІНУЕНДО
музичний динамічний відтінок, який показує, що грати або співати музичний твір потрібно чимраз тихіше; протилежний до крещендо.
ДІМІТРОВ
м. у Донецькій обл.; 60 тис. мшк.; утворене в 1972 об'єднанням м. Новоекономічне (засноване в 1911) і Дімітров (засноване в 1912); підприємства вугільної промисловості.
ДІМА
нар. 1925 в Україні, на еміграції у Франції, теп. у США; поетеса, прозаїк, драматург; вірші для дітей (М'ячик-скачик, Волошки), для дорослих (Росяні зорі, Осіннє мереживо), драми …
ДІМАРОВ АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ
нар. 1922, укр. письменник, учасник II Світової війни; збірки оповідань, романів, повістей; апологетика добра, справедливості, високої моралі; творчість Д. має автобіографічний характер; …
ДІН
раніше вживана шкала світлочутливості; див. «світлочутливість».
ДІН
(Dean) Джеймс, 1931-1955, америк. кіноактор; ідеал америк. молоді 50-х, уособлював тривоги і проблеми молодого покоління (На схід від раю, Бунтівник з доброго дива, Велетень).
ДІНЦЕНҐОФЕР
родина архітекторів періоду бароко в Чехії та Франконії; брати: Крістоф, 1655-1722, Йоган, 1663-1726; Кіліян Іґнацій, 1689-1751, син Крістофа; проекти церков, у т.ч. св. Миколая на Малій …
ДІОГЕН З СИНОПУ
бл. 413-323 до н.е., грец. філософ, один з гол. представників кінічної школи; проголосив і реалізував (за переказами, жив у керамічній бочці) ідеал життя у згоді з природою та відмовою від …
ДІОД
електронний прилад з 2 електродами (анод і катод), вакуумний (також зв. ламповим), або напівпровідниковий з p-n або m-p переходом (напівпровідниковий д.); легко пропускає електричний струм …
ДІОДОР СИЦИЛІЙСЬКИЙ
I ст. до н.е., давньогр. історик з м. Агірій (острів Сицилія); всесвітня історія Бібліотека у 40 книгах (збереглися I-V, XI-XX); відомості про історію та географію Пн. Причорномор'я …
ДІОКЛЕТІАН
після 230-316, 284-305 рим. імператор; запровадив новий адміністративний поділ, реформу грошової системи і війська; розвивав військове (фортифікації) і міське (терми Д. у Римі) будівництво; …
ДІОНІС
у грец. міфології бог життєвих сил природи, релігійного екстазу і вина; син Зевса і Семели; зображався в оточенні сатирів, селенів і менад; в рим. міфології Бахус.
ДІОНІСІЙ
бл. 1440 - після 1502 або 1503, рос. маляр, найвизначніший після А. Рубльова представник московської школи іконопису; фрески у соборі Ферапонтового монастиря, ікони.
ДІОНІСІЙ I СТАРШИЙ
бл. 430-367 до н.е., з 405 - тиран Сіракуз; відомий як сильний і твердий правитель; класичний приклад тирана в грец. історіографії; творець політичної і культурної могутності Сіракуз.
ДІОПТРІЯ
одиниця оптичної сили оптичної системи, рівна оптичній силі лінзи з фокусною відстанню 1 м; напр., оптична сила лінзи з фокусною відстанню 4 см становить 25 д; додатні значення оптичної …
ДІОР
(Dior) Крістіан, 1905-57, франц. модельєр жіночого одягу; 1946 заснував Дім моделей у Парижі; сенсаційні колекції вбрання, ск. 1947, навіяні модою II Імперії (обтиснуті ліфи, підкреслені …
ДІОСКУРИ
в грец. міфології сини Леди і Зевса - Полідевк та Леди і царя Тіндарея - Кастор: брати-близнюки, їх сестрами були Олена Троянська і Клітемнестра; учасники походу аргонавтів; відомі відданою …
ДІП ПЕРПЛ
брит. рок-ансамбль; створений 1968; у першому складі: вокаліст Р. Евенз, гітарист Р. Блекмор, клавішник Дж. Лорд, бас-гітара і вокаліст Н. Сімпер, ударник А. Пейс, від 1969 вокаліст і автор …
ДІР
?-882?, напівлегендарний київський кн.; згідно з Повістю временних літ був варягом, співправителем Аскольда, частина дослідників вважає, що Д. князював раніше або пізніше; араб. вчений X …
ДІРАК
(Dirac) Поль Адрієн Моріс, 1902-84, брит. фізик; один із засновників квантової механіки та квантової електродинаміки; Нобелівська премія 1933.
ДІТРІХ
(Deitrich) Марлен (псевдонім Марії Маґдалени фон Лош), 1904-92, америк. кіноактриса нім. походження; зірка екрана 30-х, яка репрезентувала тип жінки-вамп (Блакитний ангел, Білява Венера), …
ДІҐЕРИ
селянський рух в Англії, розпочався 1649; д. проголосили програму формування суспільства без класів та економічних відмінностей, яке б спільно обробляло землю; незабаром рух розпався; …
ДАЄР СТРЕЙТС
брит. рок-ансамбль, створив 1977 вокаліст М. Нопфлер; у складі: гітарист Д. Нопфлер, бас-гітарист Дж. Іллслей, ударник П. Візерз; гіти (Sultans of Swing, Money for Nothing, Walk of Life).
ДАВІСОН
(Dawison) Боґумил, 1818-72, пол. актор; один з найвизначніших трагіків XIX ст.; виступи на пол., з 1846 також на нім. та австр. сценах; гол. ролі у трагедіях В. Шекспіра (Гамлет, Отелло, …
ДАВАЛЬНИЙ ВІДМІНОК
один з непрямих відмінків, який відповідає на питання кому? чому?
ДАВАО
м. на Філіппінах, на пд. острова Мінданао; 850 тис. мшк; гол. морський порт острова, вивіз маніоки, копри, дерева; цукрова, деревообробна промисловість; 2 унів.
ДАВИД
I (David) Жак Луї, 1748-1825; франц. маляр; представник класицизму; учасник франц. революції 1789-99; придворний художник Наполеона I; античні теми (Клятва Гораціїв), сюжети, пов'язані …
ДАВИД САСУНСЬКИЙ
вірменський національний епос; в основі історичні події від часу заснування Сасуну (історична обл. Вірменії) до IX ст.; до середини XX ст. записано 50 варіантів; укр. переклади П. Тичини, …
ДАВИДОВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
нар. 1912, укр. вчений-фізик, член АН УРСР; праці з теорії атомного ядра, теорії поглинання і дисперсії світла в молекулярних кристалах, теорії люмінесценції; розробив теорію неаксильних …
ДАВНІСТЬ У ПРАВІ
термін, після якого відбуваються зміни юридичного статусу: 1. у цивільному праві після закінчення терміну д. позивач втрачає право на матеріальне відшкодування; 2. у карному праві після …
ДАВОС
м. у Сх. Швейцарії, у кантоні Ґраубюнден, у Ретійських Альпах, на вис. 1560 м; 11 тис. мшк.; туристично-рекреаційний центр, курорт світової слави.
ДАВУ
(Davout, Davoust) Луї Ніколя, 1770-1823, маршал Франції з 1804; 1806 пeрeміг гол. армію Пруссії під Авeрштeдтом; 1808-12 губeрнатор і командувач франц. і пол. військ у Варшавському …
ДАГОБА
тип культової споруди, поширеної на Цейлоні, різновид монументального буддійського релікварію, відповідник індійської ступи.
ДАГОМЕЯ
африк. держава народу фон, що утворилася в XVII ст. на території теп. Беніну; столиця Абомей; експорт рабів (XVIII ст.) і пальмової олії; 1894 завойована французами, 1904 включена до Фр. …
ДАДАЇЗМ
авангардний літературно-мистецький рух (1916 - бл. 1923) переважно у Швейцарії, Франції, Німеччині; гол. теоретик Т. Тсара; негативне ставлення до європ. культурної спадщини і …
ДАДДІ
(Daddi) Бернардо (зв. Бернардом Флорентійцем), бл. 1300-48, італ. маляр; працював у Флоренції у 2 чв. XV ст., послідовник Джотто; релігійні фрески і домашні вівтарики (Благовіщення).
ДАДУН
м. у Пн. Китаї (Шаньсі); 800 тис. мшк.; значний видобуток кам'яного вугілля; важка промисловість; залізничний вузол.
ДАДЬЄ
(Dadie) Бернар Бенлен, нар. 1916, письменник з Кот д'Івуару, пише франц. мовою; багатожанрова творчість, повна образів та добірних порівнянь, запозичених із фольклору; Афр. легенди, …
ДАЖБОГ
бог сонця, вогню, згодом добра та достатку у сх. слов'ян; згадується в Повісті временних літ (980, 1114) і Слові о полку Ігоревім.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>

© ukrslov.com - 2010