Є, Є восьма літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає голосний звук є; вимовляється йе. ЄВАНГЕЛІЇ 4 книги Нового Заповіту (Є. від Матвія, Марка, Луки, Іоанна), що виникли як запис історичної традиції про Ісуса, поданої у світлі християнської віри; написані між 70 і 100 н.е. ЄВАНГЕЛІСТИ за християнською традицією автори 4 канонічних Євангелій (Матвій, Марко, Лука, Іоанн); сучасна біблістика лише частково визнає традицію щодо їх авторства. ЄВГЕНІЙ САВОЙСЬКИЙ принц, 1663-1736, австр. полководець; уславився перемогами над турками (1697 Сента) й у війнах з Францією; 1714-24 австр. намісник у Нідерландах. ЄВПАТОРІЯ м. в АР Крим, на узбережжі Євпаторійської бухти Каламітської зат. Чорного м., простягається на 24 км вздовж узбережжя; 110 тис. мшк.; харчова, машинобудівна промисловість; … ЄВПРАКСІЯ (Зоя, Добродія)
Мстиславівна, 1108-72, перша жінка-лікар в історії України-Руси; онука Володимира Мономаха, дружина візантійського імператора Іоанна Комнина; на підставі власної … ЄВПРАКСІЯ ВСЕВОЛОДІВНА 1071-1109, дочка київського кн. Всеволода Ярославича, дружина маркграфа Пн. Саксонії Генріха Високого, після його смерті - нім. імператора Генріха IV, через брутальне ставлення 1093 після … ЄВРАЗІЯ найбільший континент на Землі, що складається з 2 частин світу - Азії та Європи; 54,9 млн. км2, 4 млрд. мшк. (1991). ЄВРАТОМ (Euratom) див. «Європейська комісія з питань атомної енергії» ЄВРЕЇ (староукр. етнонім, вживаний у народній та літературній мові до кін. XIX ст. - жиди)
семітський народ, з ХIII ст. до н.е. до I ст. н.е. проживав на території Палестини; опісля … ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ (самоназва йєгудим)
загальна назва етнічних і субетнічних груп, об'єднаних спільним походженням від давньоєвр. народності; в Україні 630 тис. (перепис 1989); віруючі є. сповідують юдаїзм. … ЄВРЕЙСЬКІ ГЕТО 1939-44 замкнуті квартали проживання євреїв, які створювала нім. влада переважно на окупованих III Райхом землях Польщі та СРСР; загинуло бл. 25% населення через нестерпні умови, решту депортовано … ЄВРЕЙСЬКА АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ у Росії, на Далекому Сх.; 36 тис. км2, 218 тис. мшк.; адміністративний центр Біробіджан; євреї 4%, росіяни 83%, українці 7% та ін.; міське населення 66%; машинобудівна, металообробна, … ЄВРЕЙСЬКА БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ підпільна військова організація в Польщі 1942-43, комендант: М. Анєлевич; брала участь у повстанні у варшавському гето 1943. ЄВРЕЙСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА ФІЛОСОФІЯ філософські концепції та напрямки, які розвивалися у X-XIV ст. серед євреїв на Близькому Сх. та на Іберійському півостр.; спиралася на Біблію і Талмуд, перебувала під впливом араб. … ЄВРЕЙСЬКЕ АГЕНТСТВО сіоністська організація, що утворилася 1929 як виконавчий орган Світової сіоністської організації; 2 резиденції: в Єрусалимі та Нью-Йорку. ЄВРЕЙСЬКЕ ПИСЬМО різновид арамейського; алфавітне письмо (22 знаки), яким користуються євреї приблизно з IV ст. до н.е. ЄВРОБАЧЕННЯ міжнародна організація, за посередництвом якої відбувається обмін телепрограмами країн-учасниць Європ. Союзу Радіомовлення; чинна від 1954. ЄВРОКОМУНІЗМ орієнтація в європ. комуністичному русі, яка виражала прагнення деяких комуністичних партій до незалежності від комуністичної партії Рад. Союзу; оцінка, популярна в 70-х ХХ ст., коли йшлося … ЄВРОПІЙ Еu, хіміч. елемент з атомним числом 63; хіміч. активний сріблястий метал; відкритий 1896 Демарсеєм. ЄВРОПА I
фінікійська царівна, дочка царя Агенора, яку Зевс під виглядом бика переніс через море на о. Кріт; мати Міноса, Сарпедона й Радаманта.
II
частина світу на пн. півкулі; з Азією … ЄВРОПЕЙСЬКА АСОЦІАЦІЯ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ економічна організація типу митного союзу, існує від 1960; член: Норвегія, Швейцарія від 1960, Ісландія від 1970, Ліхтенштейн від 1991; в минулому: Данія й Велика Британія 1960-1972, … ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ З ПИТАНЬ АТОМНОЇ ЕНЕРГІЇ (European Atomic Energy Comission) міжнародна організація, існує від 1958, поряд з ЄЕС та ЄОВС одне з 3 інтегруючих європ. об'єднань - має тих же ж членів, що й вони, від 1967 спільні … ЄВРОПЕЙСЬКЕ ЕКОНОМІЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО міжнародна організація, існує від 1958; утворене на підставі Римської угоди 1957, найважливіша із 3 європ. інтегруючих спільнот (ЄОВС та Євратом); гол. мета: економічний розвиток … ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ВУГІЛЛЯ І СТАЛІ міжнародна організація, утворена 1952 з метою створення спільного ринку й ведення спільної політики в ділянці видобутку вугілля й металургійної промисловості; найстарша із 3 європ. … ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК агентство Європ. Союзу (до 1993 ЄЕС); засноване 1958, штаб-квартира у Брюсселі; надає інвестиційні кредити з власних фондів, гарантує позики, надані ін. банками для фінансування проектів … ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ утворений у 1991, штаб-квартира у Лондоні; мета: фінансова підтримка економічних змін у країнах Центр.-Сх. Європи та державах колишнього СРСР; умовою допомоги є дотримання засад демократії … ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВАЛЮТНИЙ СОЮЗ кредитно-розрахункова угода, укладена у 1955, зобов'язує від 1958, штаб-квартира у Парижі; мета: лібералізація торговельних та платіжних стосунків, підтримання зовнішньої конвертації валют … ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ СОЮЗ кредитна організація, створена 1950 державами-засновницями Європ. Економічного Союзу, аби ліквідувати валютні обмеження в економічному обороті держав-учасниць; штаб-квартира містилась у … ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ I
інтеграційне об'єднання, створене з 3 спілок (Європ. економічне співтовариство, Європ. комісія з питань атомної енергії, Європ. об'єднання вугілля і сталі); мета - економічний прогрес, … ЄВРОПЕОЇДНА РАСА одна з 3 вел. рас сучасної людини, визначених Ж. Кюв'є; світла шкіра; волосся хвилясте або пряме (часто світле); очі сині, карі та ін.; обличчя з т.зв. ортогнатизмом (лицеві кістки тільки … ЄВРОПОЦЕНТРИЗМ позиція європейців, яка полягала в оцінці ін. культур виключно з европ. точки зору, а часто і в приниженні цінності особливостей тих культур. ЄВРОТУНЕЛЬ залізничний тунель під прот. Па-де-Кале (40-50 м нижче морського дна); пов'язує узбережжя Франції (Кале) і Великої Британії (Фолкстоун); довж. 50,5 км; діє від 1994. ЄВСЕВІЙ КЕСАРІЙСЬКИЙ бл. 260 - бл. 340, теолог, історик Церкви, єпископ Кесарії Палестинської; на Нікейському соборі був посередником між Церквою та Арієм; Історія Церкви - перша спроба представити історію … ЄВСТИГНЄЄВ ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ 1926-1992, рос. актор театру і кіно; працював у МХАТ та Художньому театрі; ролі в комедіях (Старики-розбійники), пригодницьких і воєнних (Сімнадцять миттєвостей весни), дитячих (Чорна … ЄВСТРАТІЙ ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИК ?-1097, чернець Києво-Печерського монастиря; полонений половцями, проданий у рабство до Корсуня, де розіп'ятий за твердість релігійних переконань. ЄВФРАТ р. в Туреччині, Сирії та Іраку; витоки на Вірменському плоскогір'ї; довж. 2700 км, басейн 673 тис. км2; на Месопотамській низ. з'єднується з р. Тигр і утворює Шатт-ель-Араб; у верхній течії … ЄВХАРИСТІЯ свята тайна Тіла і Крові Ісуса Христа, що є пам'яткою Тайної Вечері, жертвою Нового Заповіту, втіленням смерті й воскресіння Ісуса. Е. - синонім Служби Божої, а також предмет культу поза … ЄВШАН МИКОЛА (псевдонім Миколи Йосиповича Федюшки)
1890-1919, укр. літературний критик; започаткував власний напрямок у критиці, заснований на філософії Ф. Ніцше та Й. Фіхте; аналіз творів Лесі … ЄГИПЕТ держава у Пн. Африці та на Синайському півостр., на узбережжі Середземного та Червоного м. Узбережжя (довж. 2700 км) малодоступне; долина і дельта Нілу (3% території) становлять вел. оазу … ЄГИПЕТСЬКА МОВА окрема гілка афразійських (семіто-хамітських) мов (разом з коптською, яка розвинулася з неї, починаючи з III ст.); мертва з V ст. мова давніх єгиптян, витіснена єгипетським діалектом араб. … ЄГИПЕТСЬКЕ ПИСЬМО словесно-складова система письма, що обслуговувала давньоєгипетську мову (бл. IV тис. до н.е. - III/IV ст. н.е.); 3 різновиди: ієрогліфічне, ієратичне, демотичне. ЄГИПТОЛОГІЯ наука, що вивчає історію і культуру стародавнього Єгипту. ЄГОРОВА ЛЮБОВ нар. 1966, рос. лижниця; 6-разова олімпійська чемпіонка в лижних гонках (1992-94). ЄДИСАНСЬКА ОРДА відгалуження Малої Ногайської орди, яке перебувало у васальній залежності від Кримського ханства (адміністративний центр Очаків підпорядковувався безпосередньо султанові); займала пд. степи … ЄДИЧКУЛЬСЬКА ОРДА ногайське етнополітичне утворення у межиріччі Дністра й Дунаю; виникла у 2-ій полов. XVI ст., у васальній залежності від Кримського ханства; кочове скотарство, часті напади на укр. землі; у … ЄЕС див. «Європейське економічне співтовариство» ЄЗД м. у Центр. Ірані, в оазі; 234 тис. мшк.; бавовняна, цементна промисловість; торговельний центр; єдиний і останній центр релігійного культу зороастрійців; міські мури (XII-XIV ст.), … ЄЗИДИ прихильники синкретичної релігії, яка включає елементи давніх індоіранських, юдаїстських, християнських, ісламських вірувань, таємна доктрина є. антидуалістична (заперечує існування зла, … ЄЗУЇТИ католицький орден, заснований 1534 св. Ігнатієм Лойолою; в Україні з 1564; гол. мета: підтримка папи у реалізації найважчих завдань Церкви; визначна освітня роль (найбільша в історії Церкви … ЄЙТС (Yeats)
Вільям Батлер, 1865-1939, ірландський письменник; натхненник ірландського культурного руху Кельтське відродження; символістична лірика, поетичні драми з використанням ірландського … ЄКА міжнародна організація, що займається здійсненням спільних космічних досліджень (космічні станції Джотто, Улісс), а також практичним використанням штучних супутників (метеорологічних, … ЄКАТЕРИНБУРҐ обл. центр у Росії, на Уралі; 1,3 млн. мшк.; залізничний вузол, метро, аеропорт; осередок важкої індустрії; Уральське відділення Рос. АН; 14 вузів (2 унів. і консерваторія); кіностудія; … ЄЛАЧИЧ (Jelacic)
Йосип, граф, 1801-59, австр. офіцер, з 1848 бан (правитель) Хорватії; після початку угорської революції 1848-49 залишився вірним Габсбурґам, боровся проти Угорщини. ЄЛЕНА у грец. міфології за Іліадою Гомера найкрасивіша в світі жінка, дочка Зевса і Леди, дружина Менелая; викрадення її Парісом стало причиною Троянської війни; після падіння Трої повернулася до … ЄЛЕНЯ ҐУРА воєводське м. у Польщі, на р. Бубер; 94 тис. мшк.; центр промисловості (фармацевтична, інструменти, оптичне та художнє скло, текстильні вироби) і послуг у районі Карконошів; залізничний … ЄЛИЗАВЕТА I (Elizabeth I)1533-1603, з династії Тюдорів, королева Англії та Ірландії з 1558, дочка Генріха VIII; реставрувала англіканство (після періоду правління Марії I Тюдор), зламала опір … ЄЛИЗАВЕТА II (Elizabeth II) нар. 1926, з Віндзорської династії, дочка Ґеорґа VI; від 1952 королева Великої Британії та Пн. Ірландії, гол. Брит. Співдружності. ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА 1709-62, з династії Романових, рос. імператриця з 1741, дочка Петра I; зійшла на престол внаслідок палацового перевороту; 1742 взяла таємний шлюб з О.Г. Розумовським; 1750 відновила … ЄЛЬМСЛЕВ (Hjelmslev)
Луїс, 1889-1965, данський лінгвіст; гол. представник копенгаґенської школи структуралізму; автор теорії глосематики. ЄЛЬСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ в Нью-Гейвені, заснований 1701 на кошти англ. купця і філантропа Е. Єля як пуританська школа; з 1714 в Нью-Гейвені, з 1718 під назвою Єльський коледж, з 1886 статус унів.; один з … ЄЛЬЦИН БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ нар. 1931, рос. політик; до 1990 діяч комуністичної партії Рад. Союзу; прибічник перебудови; з V 1990 гол. ВР Рос. РФСР; VI 1991 обраний президентом РРФСР; після розпаду СРСР XII 1991 … ЄМЕН (Єменська Республіка) держава у Азії, на Аравійському півостр., на узбережжі Червоного м., Аденської зат. та Аравійського м. Поверхня височинно-гориста; на узбережжі масиви урвистих гір … ЄМНІСТЬ ЕЛЕКТРИЧНА величина, що характеризує здатність провідника до накопичення електричних зарядів; спеціальні елементи для накопичення зарядів із вел., зазвичай, є. е. - конденсатори; одиниця вимірювання … ЄНІСЕЙ найбагатоводніша р. Пн. Азії, в Росії (Красноярський край і Хакаська автономна обл.); довж. 4102 км; площа басейну 2580 тис. км2; витоки у Монголії; пливе краєм Західносибірської рівнини; … ЄНА м. в Німеччині (Тюрінґія), над р. Зале; 100 тис. мшк.; центр оптичної та точної промисловості (фабрики Цайса); унів., планетарій; храми (XI-XVII ст.), залишки міського муру (XIV ст.), … ЄНА назва грошової одиниці Японії. ЄНАКІЄВЕ м. у Донецькій обл., 120 тис. мшк.; підприємства машинобудівної, металургійної, хіміч., легкої, харчової промисловості, будівельних матеріалів. Засноване в кінці XVIII ст. ЄНДЖЕЄВИЧ ЄЖИ 1902-75, пол. письменник, перекладач, літературознавець; життя пов'язане з Україною, вивчав укр.-пол. взаємини, перекладав І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Рильського, Є. Гуцала, Л. … ЄНОТ-ПОЛОСКУН хижий ссавець з родини вовчих, заселяє зарості Пн. Америки; довж. тіла бл. 80 см, хвоста бл. 25 см; зимою впадає у сплячку; перед тим, як з'їсти здобич, полоще її у воді; розводять на хутро. ЄНОТОВІ хижі ссавці, з родини вовчих; живуть в Азії; розводять на хутро; олінго, малі та вел. панди, кінкажу, какоміцлі і власне єнот; об'єкт полювання. ЄНСЕН (Jensen)
Йоганнес Вільгельм, 1873-1950, данський письменник; ліричні поезії, історичні романи (Льодовик... та ін.), в яких розвинуто концепцію ролі т.зв. ґотичних рас, англосаксів та … ЄПИСКОП у Католицькій і Православній Церкві ієрарх з повними священичими свяченнями, який вважається наступником апостолів; в Католицькій Церкві призначається папою; у Православній Церкві виборний … ЄПИСКОПАТ у Католицькій Церкві загал єпископів певної країни чи усього світу на чолі з папою; єпископи збираються на конференцію є. певної країни чи певного регіону світу (ск., Конференція … ЄПИСКОПСЬКА КУРІЯ в Католицькій і Православній Церквах сукупність адміністрації (службовці, а також установи) єпископа-ординарія, який управляє єпархією; на чолі є. к. стоїть канцлер. ЄРЕВАН столиця Вірменії, на р. Раздан; 1,3 млн. мшк.; електротехнічна, електронна, хіміч. промисловість, виплавка алюмінію; залізничний вузол, метро; АН Вірменії, 11 вузів (унів. та … ЄРЕМІТ тип пустельника, що жив відособлено (як анахорет), але дотримувався орденських звичаїв (як ценобіт), сформований у ранньому християнстві; у католицизмі до є. зараховують картезіанців, … ЄРЕСЬ релігійні погляди, визнані за суперечні з доктриною, проголошеною Церквою; в історії християнства 3 гол. періоди виникнення є.: давній (аріанство, пелаґіанство); середньовічний (альбіґойці, … ЄРИХОН м. у Палестині в долині Йордану, 276 м н.р.м.; 15 тис. мшк.; торговельний і туристичний центр; з 1967 під окупацією Ізраїлю; 1994 як перше місто на Зх. Березі Йордану отримало автономію. … ЄРЛИЧ (Jerlicz)
Йоахим, 1598 - після 1673, пол. хроніст; нар. в укр. православній родині на Волині, у період Хмельниччини виступив на боці короля, учасник розправ з козаками й селянами; … ЄРМІНЬ ЙОЖЕФ нар. 1960, піаніст; з 1987 викладач Львівського вищого музичного інституту імені Лисенка; премія імені Ревуцького (1994); репертуар: західноєвроп. класика, твори Мессіана, Сильвестрова, … ЄРМАК ?-1585, рос. козацький отаман, приблизно з 1577 на службі у родини Строганових; 1579 підкорив значну частину Сибірського ханства, приєднану після цього до Росії. ЄРМИЛОВ ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ 1894-1967, укр. художник; впливи супрематизму, кубофутуризму, конструктивізму; викладач Харківського художнього інституту; рад. павільйон на міжнародній виставці у Кельні (1928), павільйон … ЄРНБЕРҐ (Jernberg)
Сікстен, нар. 1929, шведський лижник; 4-разовий чемпіон світу (1958-62) у лижних гонках; 2-разовий переможець Гонок Ваз (1955, 1960). ЄРОФЕЄВ ВЕНЕДИКТ ВАСИЛЬОВИЧ 1938-90, рос. письменник; сатирично-гротескна повість Москва - Пєтушки, що представляє рад. суспільно-побутові та політичні реалії, драма Вальпургієва ніч або "Кроки Командора". ЄРОШЕНКО ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ 1890-1952, укр. письменник, фольклорист, педагог і музикант, писав японською, рос. мовами, закінчив Королівський коледж для сліпих, Академію музики для сліпих у Лондоні, значну частину … ЄРСЕН (Yersin)
Александр Жан Еміль, 1863-1943, швейцарський лікар-бактеріолог; разом з Ф. Ру відкрив дифтерійний токсин, 1894 (незалежно від Кітазуто Шібасабуро) відкрив паличку чуми і засоби … ЄРУСАЛИМ м. у Центр. Палестині, в Юдеї; зх. частина (Нове Місто) належить Ізраїлеві, сх. частина (Старе Місто) окупована Ізраїлем; 557 тис. мшк., переважно євреї та араби; місце перебування органів … ЄРУСАЛИМСЬКЕ КОРОЛІВСТВО держава в Палестині, утворена хрестоносцями у 1099 із завойованих у I хрестовому поході земель; перші володарі: Готфрід Буайонський та Болдуїн I; Є. К. підпорядковувалися малі держави … ЄРУСАЛИМСЬКИЙ ХРАМ у стародавні часи гол. осередок релігійного культу євреїв; перший Є. х., збудований Соломоном бл. 960 до н.е., зруйнований вавілонянами; відбудований наприкінці VI ст. до н.е. як другий Є. … ЄРШОВА ЄВГЕНІЯ МИКОЛАЇВНА нар. 1925, укр. балерина; Київський театр опери та балету; партії: Лілея (Лілея), Мавка (Лісова пісня). ЄС брит. рок-ансамбль, створений 1968, пізніше виступав (з перервами) у змінному складі, виконавці: вокаліст Дж. Андерсон, піаністи і композитори Р. Вейкмен i П. Морас, гітарист С. Гав, … ЄСЕНІН СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ 1895-1925, рос. поет; співавтор поетичного маніфесту імажинізму; майстер рефлексивної поезії, тісно пов'язаної з рос. народною традицією; ностальгійна пейзажна лірика, любовна поезія, … ЄСЕНИКИ гірська група в Судетах, і Чехії; вис. до 1492 м (Прадєд); мінеральні джерела. ЄФИМЕНКО ОЛЕКСАНДРА ЯКІВНА (уроджена Ставровська), 1848-1918, укр. історик, етнограф; 1907-17 професор рос. історії на Бестужевських курсах у Петербурзі; праці про політичний та соціально-економічний устрій України … ЄФИМЕНКО ПЕТРО ПЕТРОВИЧ 1884-1969, укр. археолог, син Олександри Є.; дослідник палеоліту на території СРСР і творець періодизації його пам'яток у європ. частині СРСР; член ВУАН, Лондонського Королівського …
| 