/
Словник синонімів Полюги/
АБСОЛЮТНИЙ (який існує незалежно, поза зв'язком) безвідносний.
АБСОЛЮТИЗМ (необмежена верховна влада) самодержавство, самовладдя, монархізм, автократія, (необмежена влада) деспотизм, тиранія, свавілля,
/
Орфографічний словник української мови/
АБСОЛЮТ абсолю
АБСОЛЮТНІСТЬ абсолю
АБСОЛЮТНО абсолю
/
Українсько-російський словник/
АБСОЛЮТНІСТЬ абсолютность
АБСОЛЮТНИЙ абсолютный
АБСОЛЮТИЗМ
, АБСОЛЮТИСТ абсолютист
/
Словник синонімів Караванського/
АБСОЛЮТНО пр. н. умоглядний.
АБСОЛЮТНИЙ (чемпіон) цілковитий, повний; (монарх) необмежений; (принцип) безумовний, всеосяжний, всеохопний, тотальний, безвідносний.
АБСОЛЮТИЗМ самодержавство, монархізм, автократія, сил. тиранія, деспотія, деспотизм; (не монархічний) тоталітаризм, диктатура.
/
Словник іншомовник слів/
АБСОЛЮТ абсолют; ч.
(лат., довершений, безумовний, необмежений)
те, що ні від чого не залежить, безвідносне. В філософії і релігійних
АБСОЛЮТНИЙ абсолютний
(лат.)
1. Цілковитий, повний, безумовний, необмежений, безвідносний.
2. філос. абсолютна істина - істина, що дає
АБСОЛЮЦІЯ (лат., звільнення, виправдання)
1. юр. Постанова суду, що звільняє підсудного від покарання.
2. У католицизмі - відпущення
/
Стилістичні терміни/
АБСОЛЮТНА ТЕПЕРІШНІСТЬ (лат. аbsolutus — необмежений) те саме, що й історична теперішність.
АБСОЛЮТНА ТЕПЕРІШНІСТЬ (лат. аbsolutus — необмежений) те саме, що й історична теперішність.
/
Eкономічна енциклопедія/
АБСОЛЮТ рос. абсолют
(латин. absolutus- довершений, безумовний, необмежений) — те, що ні від чого не залежить, безвідносне.
АБСОЛЮТНА ПЕРЕВАГА рос. абсолютное преимущество
досягнення підприємством, фірмою, окремою фізичною особою вищих показників результативності —
АБСОЛЮТНА РЕНТА рос. абсолютная рента
частина додаткової вартості, одержувана землевласником внаслідок монополії приватної власності на землю;
/
Енциклопедія політичної думки/
АБСОЛЮТИЗМ Цей термін нині не має точного значення. Він вільно застосовується до такого суспільного ладу, за якою влада здійснюється без
/
Літературне слововживання/
АБСОЛЮТНИЙ
, АБСОЛЮТИСТСЬКИЙ АБСОЛЮТНИЙ – АБСОЛЮТИСТСЬКИЙ
Абсолютний. Безвідносний, узятий поза зв’язком; цілковитий, повний. Вж. зі сл.:
АБСОЛЮТ
, АБСОЛЮТИЗМ АБСОЛЮТ – АБСОЛЮТИЗМ
Абсолют, -у. Вічна, незмінна першооснова світу (Бог, абсолютний дух, абсолютна ідея тощо);
/
Музичні терміни/
АБСОЛЮТНИЙ СЛУХ здатність пізнавати та відтворювати висоту будь-якого звуку без попереднього слухового настроювання. Відсутність А.с. не є
В iнших словниках: знайдено 23 збіга