Андроник, Андрон гр.; aner (pod. andros) — чоловік і піке — перемога (буквально: переможець чоловіків). Андринко, Андрононько, Андроночко, Андрончик. — Я буду вашим лікарем. Зовіть мене Андроником Федотовичем (А. Дімаров); — Знайомся, Марку, з моїм гостем. Це Андрон Потапович Кисіль (М. Стельмах); — Чом ти зблід, Андрончикуі — кидає Сорокіна (О. Донченко).